Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
ЯВОРІВСЬКИЙ – національний природний парк розташований у Яворівському районі Львівської області.
Площа: 7078,6 га
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України
Яворівський національний природний парк розташований в унікальному куточку Західної України – Розточчі, яке увібрало в себе риси трьох географічних регіонів – Карпат, Полісся та Поділля. Поєднання мальовничих горбистих ландшафтів та річкових долин з каскадами ставків, висока лісистість, а також наявність Головного Європейського вододілу, що розділяє басейни річок Чорного і Балтійського морів, зумовили високе розмаїття видового складу місцевої флори та фауни.

Історія створення

Українське Розточчя — один з найцікавіших фізико-географічних районів Західної України. Він характеризується унікальними природними умовами: різноманітністю та мальовничістю ландшафтів, багатством лісового фонду, флори та фауни. Необхідність охорони цієї перлини української природи назріла вже давно.

Ще в 1984 році тут було створено природний заповідник «Розточчя». А 4 липня 1998 року Указом Президента України в Розточчі організовано ще один заповідний об’єкт — перший на Львівщині Національний природний парк «Яворівський» на базі однойменного регіонального ландшафтного парку та прилеглих територіях Старицького та Магерівського військових лісгоспів.

Ідея його створення виникла у зв’язку з потребою розширити заповідний фонд регіону. За унікальністю природних екосистем та соціальним значенням територія парку відповідає всім критеріям, які ставляться до національних парків Міжнародним союзом охорони природи. Метою створення парку є збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів в межах Головного Європейського вододілу, які мають важливе природоохоронне, естетичне та рекреаційне значення. 

Природні особливості

Яворівський національний природний парк знаходиться на території Українського Розточчя - одного з найцікавіших фізико-географічних районів Західної України. Українське Розточчя являє собою вузьке (в середньому 25 км) горбогірне пасмо довжиною 75 км, яке на півночі різко підіймається над Малим Поліссям. У південно-східній частині його проходить Головний Європейський вододіл, на схилах якого беруть початок річки, що належать до басейнів двох морів - Чорного і Балтійського.

 Територія парку простягається своєрідним півмісяцем від с. Верещиця Яворівського району до с. Крехів Жовківського району. Його протяжність з заходу на схід - 12-13 км, а з півночі на південь - від 2,5 до 12 км. На півдні парк межує з природним заповідником "Розточчя", а на півночі - з навчальним полем Яворівського учбового центру ЗОК МО України, відомим як Яворівський полігон. Поблизу парку розташовані наступні населені пункти : с. Верещиця, с. Старичі, смт. Шкло, м. Новояворівськ, с. Лелехівка, смт. Івано-Франкове, с. Ставки, с. Середній Горб, с. Верхутка, с. Лозино, с. Дубровиця, с. Млинки, с. Папірня, с. Фійна, с. Козулька, с. Крехів.

 У західній частині парку протікає річка Верещиця, яка впадає у Дністер. У межах парку беруть свій початок ліві притоки Верещиці - річки Ставчанка і Стара Ріка. На півночі знаходяться витоки річок Дерев'янки і Свині (басейн річки Західний Буг).

 За фізико-географічним районуванням територія парку відноситься до Розтоцького району Розтоцько-Опільської області Західно-Української лісостепової провінції.

 На південному сході парк межує з природним заповідником "Розточчя". На його території немає населених пунктів, завдяки чому антропогенний вплив на природні екосистеми є незначним.

 Клімат цієї території характерний для Розточчя, що розміщене в пограничній зоні впливу атлантичних повітряних течій із заходу та континентальних - зі сходу. Загалом клімат помірно вологий. Середньорічна кількість опадів становить 700 мм, а середньорічна температура - +7,5°С. Найбільше опадів випадає в червні-липні, а найменше - в січні-лютому. Найтепліший місяць року - липень (+17,7°С), а найхолодніший - січень (-4,2°С). Річні коливання температур незначні і сягають 21,9 °С.

 Рельєф парку являє собою поєднання крутосхилих горбів-останців, платоподібних піднятть, широких міжпасмових улоговин, терас і заплав річок. Підняття порізані глибокими (місцями до 80-100 м) ярами, які місцеві жителі називають "дебрями". Найвищою точкою на території парку є безіменна висота з відміткою 403,6 м, розташована західніше с. Млинки. Серед інших вершин виділяються: Булава (397м), Кубин (378м), Березняки (378м), Болтова Гора (360м), Вівсяна Гора (387м). Численні мальовничі горби-останці з скельними виходами масивних вапняків та вапнистих пісковиків надають паркові неповторної своєрідності. Тут часто зустрічаються невеликі печери, понори та штоки карстового походження. Цікавими є також навіяні вітром горби та дюни, вкриті сосновими борами.

 На території парку найбільше поширені слабодернові, середньодернові та глибиннодерново-слабоопідзолені пісчані ґрунти на четвертинних та третинних пісках. На глинистих породах сформувалися слабодерново-слабоопідзолені глинисто-пісчані ґрунти, підстелені елювієм вапняків, а у пониженнях поширені торфувато-глеєві ґрунти на алювіальних відкладах.

 Для Яворівського національного природного парку, як і в цілому для Розточчя, характерна висока лісистість. Тут найбільше поширені грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси, а в пониженнях - вільхові. Букові ліси ростуть поблизу східноєвропейської межі ареалу і приурочені до горбистих ландшафтів. Цікавими є острівні реліктові осередки смереки, ялиці та явора, які збереглися на північно-східній межі свого ареалу. До реліктів середнього голоцену належать буково-соснові ліси. Трав'яна рослинність займає значно менші площі і сформувалася на природних луках та місцях колишніх пасовищ і поселень, а також по берегах річок і каналів.

 Регіоном проходить флористична межа Середньої і Південно-східної Європи, що супроводжується переходом широколистяних лісів у Лісостеп. Тут проходить східна межа поширення дуба скельного, ялівцю, бука, південно-східна - сосни звичайної, північно-східна - ялиці білої. Карпатська флора представлена смерекою і, особливо, папоротеподібними. На скельних виходах наявні реліктові залишки степової рослинності. На території національного парку виявлено 8 угруповань, що включені до Зеленої книги України: субформація буково-соснових лісів, групи асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих, дубово-соснових лісів ліщинових, дубових лісів із дуба черещатого ліщинових, соснових лісів ялівцевих тощо. Рідкісними для регіону можна вважати угруповання букових лісів на північній межі ареалу, а також фрагменти сіро-вільшаників, ясеневі угруповання та деякі інші.

 Флора Яворівського національного природного парку налічує близько 700 видів судинних рослин. Із них до Червоної книги України занесено 18 видів: баранець звичайний, плаун річний, сальвінія плаваюча, булатка великоквіткова, булатка довголиста, гніздівка звичайна, зозулині сльози яйцелисті, коручка широколиста, любка дволиста, любка зеленоквіткова, пальчатокорінник травневий, пальчатокорінник плямистий, коральковець тричі надрізаний, зозулині черевички справжні, підсніжник звичайний, білоцвіт весняний, лілія лісова, валеріана дводомна. На території парку в урочищі Біла Скеля знаходиться найсхідніше на Україні місцезростання костриці піскової. З видів, які можна вважати рідкісними для Розточчя, на території парку виявлено багаторядник шипкуватий, цибулю гірську, віхалку гіллясту, анемону лісову, купину кільчасту, вільху сіру, підмаренник польський тощо. В парку зростають понад 200 видів лікарських рослин.

 Крім того, серед рідкісних видів, виявлених на території парку, 12 видів (всі орхідні та підсніжник білосніжний) знаходяться під охороною Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), 2 види (сальвінія плаваюча та зозулині черевички справжні) - під охороною Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція).

 Серед безхребетних тварин особливим багатством відзначається фауна комах. На території національного парку та його околиць знайдено такі червонокнижні види, як: вусач мускусний, джміль моховий, махаон, мнемозина, стрічкар тополевий, райдужниця велика, сінниця геро, ендроміс березовий, стрічкарка орденська малинова, сатурнія мала, сатурнія руда.

 Загальна кількість зареєстрованих видів хребетних тварин на сьогодні становить 289 видів. У парку охороняється 24 види риб, 11 видів земноводних, 6 видів плазунів, 200 видів птахів, 48 видів ссавців.

 Серед представників герпетофауни багаточисельними є сіра ропуха, жаба озерна та трав'яна, звичайними - жаба гостроморда , квакша, прудка і живородна ящірки, звичайний вуж. Рідше зустрічається звичайна гадюка, веретільниця ламка, звичайний та гребінчастий тритони. Дуже рідкісним видом є водяний вуж та мідянка, занесена до Червоної книги України. В орнітофауні парку переважають лісові види. Найчисельнішими є дрібні горобині птахи - зяблик, вільшанка, чорноголова кропив'янка, вівчарики ковалик та жовтобровий, білошия мухоловка, повзик, чорний та співочий дрозди. З хижих птахів найчастіше зустрічається канюк. Найбагатшою за складом та чисельністю є орнітофауна дубових та буково-дубово-соснових лісів. У соснових лісах частіше трапляються синиці: велика, блакитна, чорноголова гаїчка, а також жовтоголовий королик, різні види дятлів. На прилеглих ставах сформувався водно-болотяний комплекс орнітофауни, в якому переважають лиска, попелюх, крижень, великий норець, звичайний мартин. Серед птахів, занесених до Червоної книги України, на території парку та його околиць зустрічаються: малий баклан, косар, чорний лелека, білоока чернь, гоголь, скопа, орлан-білохвіст, малий підорлик, змієїд, рудий шуліка, лунь польовий, сірий журавель, кульони великий та середній, коловодник ставковий, пугач, довгохвоста сова, сірий сорокопуд.

 Серед ссавців парку найвищою видовою різноманітністю відзначаються гризуни, найчисельнішими є жовтогорла миша і лісова полівка. З мисливських звірів зустрічаються білка, заяць-русак, куниця лісова, тхір лісовий, дикий кабан, козуля, єнотовидний собака, лисиця, а з занесених до Червоної книги - видра річкова, норка європейська, горностай, борсук. На територію парку зрідка заходить лось, а в околицях іноді зустрічається благородний олень. В останні роки помітно зросла чисельність вовка. Печери та інші підземні сховища мають виняткове значення для збереження біорізноманіття рукокрилих, в тому числі і "червонокнижних" - широковуха європейського, нічниць війчастої та довговухої. В 2005 році у верхів'ї р. Верещиця вперше виявлені поселення бобра.

 Загалом на території парку зареєстровано 9 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 34 види, занесені до Червоної книги України та 146 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.

Що можна подивитись

Завдяки сприятливим природним умовам національний парк має  значний рекреаційний потенціал для розвитку еколого-пізнавального, культурологічного, сакрального, а також спортивного (кінного, велосипедного та лижного) туризму.

Регіон, у якому знаходиться Яворівський національний природний парк, надзвичайно багатий на археологічні й історико-культурні пам'ятки. Тут відкрито ряд стоянок давньої людини і городища князівської пори. На території, що прилягає до національного парку, знаходяться такі історичні й архітектурні пам'ятки, як: Василіанський монастир Св. Миколи в Крехові (ХVІІ-ХVІІІ ст.), Троїцький костьол із дзвіницею (1614 р.) і церква Піднесення Господнього (1831 р.), Успенська церква, печера на Страдецькій горе і церква Успіня Пресвятої Богородиці (ХVІІІ ст.).

На прилеглих територіях знаходиться 8 баз відпочинку, а також бальнеологічні курорти "Шкло" і "Немирів" з цілющою сірководневою мінеральною водою типу "Нафтуся".

Функціонує 4 комплексних автобусно-пішохідних маршрути:
1.    "Страдч - Чорні озера";
2.    "Від Янова до Крехова";
3.    "Сповідь часу" (родинне гніздо Шептицьких);
4.    "Яворівський полігон - минуле і сучасність",
 
а також 4 пішохідні еколого-пізнавальні стежки:
1.     "Стежка Івана Франко";
2.     "Лелехівка";
3.     "Верещиця";
4.     "Голуби".

Контакти адміністрації

Адміністрація парку знаходиться у Яворівському р-ні Львівської обл., смт. Івано-Франкове, вул. Зелена, 23.
Зі Львова (зуп. Янівський цвинтар) до смт. Івано-Франкове можна доїхати маршрутками в напрямку Новояворівськ, Яворів. Відправка маршруток кожні 20-30 хв.
Контакти адміністрації:
тел./факс: (03259) 2-31-35, 2-31-34,
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ