Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
Національний природний парк «Синевир» розташований на території Міжгірського району Закарпатської області. (Привододільні Горгани, Воловецько-міжгірна улоговина та Полонинський хребет), у верхів’ї річок Тереблі та Ріки.
Площа: 42704,0 га
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Найвищі вершини – Стримба (1719 мнад рівнем моря) та Негровець (1707 м).Найвідомішим об’єктом парку єозеро Синевир, яке утворилося близько 10 тис.років тому внаслідок гірського обвалу. Воно розташоване на висоті 989 м над рівнем моряплоща водного дзеркала – 7 га.
 Синь і Вир
У давнину ці гори належали багатому графові. Верховинці змушені були працювати на нього: випасати овець і корів, косити траву, рубати ліс. У графа була красуня-донька Синь. Дівчину звали так тому, що в очах її, здавалося, була зібрана вся синява бездонного карпатського неба.
Одного разу багач вирішив довідатися, як наймити-лісоруби працюють у горах. Синь попросила батька взяти її з собою. Поки граф перевіряв роботу лісорубів, донька пішла збирати квіти. Раптом до її слуху долинули чарівні переливи сопілки, і дівчина пішла на ці звуки. На галявині, де паслися вівці, вона побачила юнака. Той одразу перестав грати і запитав: - Хто ти?
- Я - Синь. Ці ліси і гори належать моєму батькові. А ти хто?
- А я - Вир, пастух. Довго насолоджувалася мелодіями сопілки Синь, бо вони торкали і серце, і душу.
Через деякий час граф знову приїхав у ці місця, і Синь знову зустрілася з Виром. Молоді люди покохали одне одного і стали потай зустрічатися. Та лихі заздрісники донесли графові, що його донька кохає простого пастуха. І граф заборонив дочці зустрічатися з Виром. Та хіба є сили, які б перемогли кохання? Не зупинили Синь батькові заборони, а Вира не злякали погрози графа. І тоді той наказав убити пастуха.
Якось сидів Вир на лісовій галявині. Чекаючи кохану, грав на сопілці. Графські слуги підкралися й зіштовхнули на нього з високої гори величезний камінь...
Почувши страшну звістку, Синь побігла через гори і ліси до місця загибелі коханого. Обняла величезний камінь-могилу і гірко заплакала. Дівочі сльози лилися й лилися, поки не затопили і галявину, і саму Синь. Так утворилося озеро, яке люди назвали Синевир. Вода в озері синя, як небо над Карпатами, як очі Сині, а острівець посеред озера - то верхівка каменя-могили Сині і Вира.

Історія створення

Передумовою становлення національного природного парку «Черемоський» було створення у 1980 і 1994 роках заказників загальнодержавного значення «Чорний діл» та «Молочнобратський карстовий масив».

Пізніше,  у 1997 році,  ці території ввійшли до складу Черемошського регіонального ландшафтного парку.

З метою збереження унікальних природних територій, Указом Президента України від 11 грудня 2009 року № 1043 «Про створення національного природного парку «Черемоський»» був створений об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення -  національний природний парк «Черемоський».

Парк створений з метою збереження цінних природних територій та історико-культурних об’єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Природні особливості

 Родзинкою території парку є  її фізико - географічне розташування на майже незайманих ділянках природи з специфічними кліматичними  умовами. Територія національного парку – це північне відгалуження Чивчино  –  Мармароського масиву і утворена двома меридіально витягнутими хребтами – Жупани і Чорний Діл. На схилах хребта Жупани є виходи юрських вапнякових брил з екзотичним краєвидом. На хребті Чорний Діл зустрічаються тектонічно - карстові порожнини.

До території парку увійшли такі об’єкти природно - заповідного фонду: ландшафтний заказник  «Чорний Діл»; карстово - спелеологічний заказник «Молочно-братський карстовий масив» з найглибшою вертикальною шахтою Буковини; пам’ятка природи «Білий потік». Вони ваблять до себе своєю неповторністю, своєрідністю мальовничих ландшафтів, таємничістю незвіданих місць, своєю красою. Збереження пам’яток «неживої природи» - геологічних та карстово-спелеологічних заповідних об’єктів також є одним із важливих завдань для національного парку. Адже вони є свідками далеких геологічних подій, що відбулися багато мільйонів і навіть мільярдів років тому та відбуваються в даний час.  Ці об’єкти при руйнуванні не можуть бути відновлені і тому вимагають дуже дбайливого збереження, оскільки є надзвичайно цінними для наукових досліджень.

Найціннішою окрасою території парку є мальовничий хребет Чорний Діл, який знаходиться на крайньому північному сході Мармароського масиву, - стародавнього ядра Карпатської гірської системи. Побувавши на вершинах хребта, перехоплює подих, - відкриваються  прекрасні панорами величавих гір, шати смерекових лісів з зеленими полонинами, біополянами, в травостої яких цвітуть і радують людське око рідкісні та найцінніші, в науковому розумінні, червонокнижні, дивовижної краси квіти.

Територія Черемоського національного парку знаходиться в межах лісового поясу Карпат. Тут переважають чисті смерекові ліси формації ялини європейської (Picea abies (L.) Karat.), які належать до зональної групи  гірських (неморальних) темнохвойних лісів, що пов’язані з горами широколистяної, степової та пустельної областей. Бук лісовий (Fagus sylvatica L.) та ялиця біла (Abies alba Mill.) трапляються як домішки у складі смерекових деревостанів, які сформувалися у крайніх для лісової рослинності умовах існування з помірно-холодним кліматом, довгою сніжною зимою і коротким вегетаційним періодом. Найціннішим у природоохоронному відношенні є фрагменти абсолютно корінних угруповань кедрово-смерекових лісів, що виявлені на горі Великий Камінь хребта Чорний Діл. Співдомінантом цього реліктового угруповання виступає  занесена  до Червоної книги України сосна кедрова (Pinus cembra L.).

Загалом на території національного парку зростають 39 видів судинних рослин занесених до Червоної книги України: орлики чорніючі (Aquilegia nigricans Baumg), гронянка півмісяцева (Botrychium lunaria (L.) Sw.), шафран Гейфелів (Crocus heuffelianus Herb.), лілія лісова (Lilium martagon L.), трауншейнера куляста (Traunsteinera globosa (L.) Rchb.), зозулинці прикрашений та обпалений (Orchis signifera VestNeotinea ustulata (L.) R.MBatemanPridgeon et M.WChase), осока затінкова (Carex umbrosa  Host), язичок зелений (Coeloglossum viride (L.) CHartm.), пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale L.) та інші. П’ять видів рослин занесені до Європейського червоного списку: медунка Філярського (Pulmonaria filarszkyana Javorka), тонконіг Ремана (Poa rehmannii (Aschet Graebn.)Wol), первоцвіт полонинський (Primula poloninensis (Domin) An Fed), смілка сумнівна (Silene dubia Herbich) та елізанта Завадського (Elisanthe zawadzkii (Herbich) Klok.), яка також включена до Червоної книги МСОП. У парку зареєстровано зростання 42 ендемічних видів рослин, серед яких 12 загальнокарпатських (королиця круглолиста (Leucanthemum rotundifolium (Waldstet Kit.) DC.), дзвоники пильчасті (Campanula serrata (Kit. ex Schult.) Hendrych)), 16 – південно-східнокарпатських (аконіт Хоста (Aconitum hosteanum Schur), фіалка відхилена (Viola declinata Waldstet Kit.), жовтяниця альпійська (Chrysosplenium  alpinum      Schur), герань альпійська (Geranium alpestre Schur), фітеума чотирироздільна та Вагнера (Phyteuma tetramerum Schur, Phyteuma  vagneri       A.Kerner)) та 14 східнокарпатських (медунка Філярського (Pulmonaria filarszkyana Javorka), кортуза Маттіолі (Cortusa matthioli L.), коральковець тричі надрізаний (Corallorhiza trifida Chatel), коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser), волошка мармароська  (Centaurea     marmarosiensis   (Jav.) Czer.) ) ендемів. Значна частина раритетного фітогенофонду міститься у складі відкритих кальцефільних скельних угруповань. В їхньому складі на вершині гори Великий Камінь зростають південно-східнокарпатський ендемічний вид жовтушник трансільванський (Erysimum transsilvanicum Schur) та карпатоальпійський вид скереда Жакена (Crepis jacquinii Tausch), які в межах України відомі тільки з цього локалітету. Загалом до Зеленої книги України занесено 3 рослинні угруповання:  кедровососново-ялинових лісів (Рineto (cembrae) – Piceeta(abietis)), формації костриці скельної (Festuceta saxatilis) та осоки волосистої (Cariceta paniculatae).

По ущелинах мальовничих гір розноситься шум бурхливих гірських річок  -  Перкалаба і Сарата, які своїми джерельно-чистими водами утворюють витоки  Білого Черемоша.  Непорушений біологічний режим, екологічно-безпечне середовище, збереження чистоти  гідрологічної сітки та заповідність території  дозволило  зберегтися цінному, колись поширеному, а тепер зникаючому виду – форелі струмкової (Salmo trutta fario L.). 

Сучасний тваринний світ відзначається багатством і великою різноманітністю. Тут представлений гірський фауністичний комплекс. В дикій природі, на території нашого парку налічується близько 12 видів риб, 6 - земноводних, 6 - плазунів, 93 - птахів і 29 видів ссавців. Також для території  Національного парку характерне поширення  більше половини хребетних від загальної їх кількості, які представлені в фауністичному комплексі Буковинських Карпат. Близько десятьма видами представлені хижаки: лис (Vulpes vulpes (L.)), вовк (Canis lupus L.), бурий ведмідь (Ursus arctos L.), борсук (Meles meles (L.) ), рись (Lynx lynx (L.)) та інші. Із парнокопитних тут живуть дика свиня (Sus scrofa attila Thom), благородний олень (Cervus elaphus L.), європейська косуля (Capreolus capreolus L.). Досить поширені заєць і білка карпатська (Scuirus vulgaris carpathicus Pietr.), видри (Lutra lutra L.), полівки (Microtus ex grex arvalis Pallas). Різноманітністю відзначається також пташина фауна парку –  беркути (Aquila chrysaetus L.), яструби (Accipiter gentilis (L.)),  глухарі (Tetrao urogallus L.), види горобиних та воронових. Серед всіх видів фауни, що представлені на території національного парку, 26 видів занесені до Червоної книги України, зокрема, карась звичайний (Carassius carassius L.), карпатський (Triturus montandoni Boul) та гірський (Triturus alpestris Laur.) тритони, саламандра плямиста (Salamandra salamandra L.), чорний лелека (Ciconia nigra L.), кутора мала (Neomys anomalus Cabrera), ведмідь бурий (Ursus arctos L.) , 12 – до Червоного списку МСОП: рись (Lynx lynx (L.)), кіт лісовий (Felis sylvestris Schreber),  видра річкова (Lutra lutra L), горностай (Mustela erminea L.).  

Що можна подивитись

 До території національного парку ввійшли об’єкти природно-заповідного фонду, які ваблять до себе своєю неповторністю, своєрідністю мальовничих ландшафтів, таємничістю незвіданих місць.

Цікавою є комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Білий Потік» - це схил з виходом на поверхню карстових джерел і формуванням вапнякових травертинів, де зростають сверція багаторічна (Swertia perennis L.), товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.). На гребені та північно-східних схилах гірського хребта Чорний Діл охороняється мальовничий ландшафт з виходами кристалічних порід. Куполоподібні вершини і круті схили вкриті ялиновими лісами. На вершинах і подекуди серед лісів трапляються різнотравні луки — полонини. У багатому трав'яному покриві зростає понад 50 видів цінної гірськолісової, субальпійської та альпійської флори, серед яких 10 видів, занесених до Червоної книги України: білотка альпійська (Leontopodium alpinum Cass), лілія лісова (Lilium martagon L.), орлики трансильванські (Aquilegia transsilvanica Schur) та інші. Багатий також тваринний світ заказника: рись (Lynx lynx L.), вовк (Canis lupus L.), кабан (Sus scrofa L.), куниця лісова (Martes martes L.) тощо. Особливим є карстовий масив з найглибшою вертикальною шахтою Буковини «Молочні браття» та тріщинно-карстовими порожнинами.

 Територія парку милує око мальовничими карпатськими краєвидами з неповторними гірськими плаями, кичерами, вкритими смерековими, вічнозеленими лісами, вибудуваними на поверхні землі своєрідними бескидами, куточками незайманої «дикої» природи, дивовижним світом флори та фауни, чистим гірським повітрям, своєрідним гуцульським колоритом та віддаленістю від цивілізації створює умови для розвитку науково - дослідницької діяльності. НПП «Черемоський» має також потужні рекреаційні можливості для духовного, фізичного оздоровлення відвідувачів і надання їм повноцінного відпочинку. В кожного відвідувача в пам’яті залишаються хороші емоції, найприємніші спогади про всю красу Карпатських гір, адже НПП «Черемоський» є місцем де воєдино зливаються природа і людина.

Контакти адміністрації

Поштова адреса адміністрації Черемоського НПП:
59100, Чернівецька область,
сел. Путила, вул. Українська, 174 А,
Тел: (03738) 2-10-16, 2-11-64, факс (03738) 2-12-58,
е-mail: cheremoskiy@hotmail.com

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ