Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
Національний природний парк «Чарівна гавань» розташований на території Оленівської та Окунівської сільських рад Чорноморського району Автономної Республіки Крим.
Площа: 10900 га, у тому числі надано у постійне користування 5350 га.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Національний природний парк «Чарівна гавань» поєднує на своїй території типові зональні рослинні угруповання – різноманітні типи степів, які збереглися в незмінному стані, унікальні прибережні ландшафти зі своєрідними формами рельєфу, рослинним і тваринним світом, та цінні історичні пам’ятки.
Наукові дослідження на території НПП «Чарівна гавань» проводяться з метою вивчення природних процесів, змін в їх протіканні, екологічного прогнозування та розроблення наукових засад охорони і відтворення природних екосистем, рекреаційного використання природних ресурсів. Наукове співробітництво НПП «Чарівна гавань» здійснюється разом із вченими з Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського та Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України.
Функціональне зонування НПП «Чарівна гавань» розробляється на наукових засадах. У парку буде створено чотири зони: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації та господарська зона. Функціональне зонування, що розроблюється, враховує історично сформовані традиції природокористування у регіоні та водночас максимально відповідає сполученню природоохоронної та рекреаційної цілей парку. В заповідну зону мають увійти найцінніші неорані степові ділянки, та найбільш унікальні ділянки прибережних угруповань.

Історія створення

Національний природний парк «Чарівна Гавань» створено відповідно до Указу Президента України від 11.12.2009 № 1037 «Про створення національного природного парку «Чарівна Гавань». Парк є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Адміністрація парку почала працювати з початку 2012 року.

Мета створення парку – збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних степових і приморських природних комплексів і об’єктів північно-західного узбережжя Чорного моря, які мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Парк є бюджетною, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Природні особливості

Парк розташований у західній частині Тарханкутського півострова та складається з двох приморських ділянок. Перша (менша за площею) знаходиться до півночі від сіла Оленівка, а друга – до півдня і сходу від нього. Найбільший протяг першої ділянки уздовж морського узбережжя становить близько 8 км, а від берега вглиб півострова – до 3 км, а другої ділянки відповідно – 15 км і 6 км.

Клімат території парку дуже сприятливий для курортного будівництва. По тривалості сонячного сяйва парк належить до числа кращих із кримських курортів (2530 годин на рік у середньому). Літній сезон починається тут, по суті, у другій половині травня і закінчується наприкінці вересня, тобто триває 4–5 місяців. Положення НПП «Чарівна гавань» на березі моря впливає на порівняно невисоку кількість опадів (316 мм на рік), що випадають тут.

Природа Тарханкуту унікальна. Тут збереглися неорані ділянки справжніх (ковилових) степів, найбільші по площі в Криму. У всій Східній Європі залишилося дуже мало таких степових ділянок, тому що степ – найбільш постраждалий від діяльності людини тип рослинності. Тому збереження степів Тарханкуту – завдання, що є актуальним для всього світового суспільства. Природні степові комплекси варто розглядати як еталонні об’єкти, що містять і відтворюють природні ресурси, що зберігають генофонд рослин і тварин, як джерела естетичної насолоди і натхнення людей і як засоби виховання любові людини до рідного краю.

В межах НПП «Чарівна гавань» найціннішими щодо цього є ділянки Джангульського зсувного узбережжя і району ефектних морських берегових скельних утворень «Атлеш». Флора названих степових, чагарниково-степових і чагарникових ділянок включає близько 400 видів рослин, що складає приблизно дві третини складу рослин флори всього Тарханкутського півострову. У степових рослинних співтовариствах Тарханкуту переважають ковили [Stipa spp.] – 6 видів, з яких усі занесені в Червону книгу України, типчаки [Festuca spp.] і полини [Artemisia spp.]. Тут виростає більш ніж 25 видів охоронюваних рослин. Серед них рідкісні декоративні ефемероїди, що цвітуть навесні (пiзньоцвiт анкарский [Colchicum ancyrense], тюльпан двоквітковий [Tulipa biflora], горицвіт весняний [Adonis vernalis] і орхідея-зозулинець [Orchis morio]) і восени (осінник пізньоцвітовий [Sternbergia colchiciflora], шафран Палласа [Crocus pallasii]). Уважається, що деякі рослини зустрічаються тільки на Тарханкуті. Серед них полин Дзевановського [Artemisia dzevanovskyi], що утворює унікальні рослинні співтовариства прибережних вапнякових оголень, і цибуля тарханкутська [Allium tarkhankuticum]. Останній вид було описано лише в 2012 році, що говорить про те, що природа Тарханкуту ще вивчена не повністю.

Улітку степ виглядає сухим і однотонним, але це зовсім не означає, що він бідний. У літній сезон тут можна зустріти унікальних комах, багато хто з яких також перебувають під охороною. Серед них хижий коник дибка степова [Saga pedo] – самий великий з наших видів, у якого немає самців, а самки розмножуються партеногенезом. Інший цікавий вид – відомий жук-гнояк скарабей священний [Scarabaeus spp.], відомий по давньоєгипетській міфології. У Криму цього жука можна зустріти тільки тут. Самі рідкі степові види – джміль пахучий [Bombus fragrans] і оса оніхоптерохеілюс Палласа [Onychopterocheilus pallasii], що зникли майже по всьому ареалі. Тарханкутські степи – останні місця в Європі, де цих великих комах бачили в природі.

З раритетних видів хребетних травин, що охороняються в степах НПП «Чарівна гавань», зустрічаються 5 видів кажанів, тушканчик великий [Scirtopoda telum], сірий хом’ячок [Cricetulus migratorius], сліпачок звичайний [Ellobius talpinus], з хижаків – степові тхори [Mustela eversmanni]. Світ птахів тут дуже багатий, порядку 30 видів з них є звичайними для степу. Охороні підлягають таки види як лежень [Burhinus oedicnemus], стрепет [Tetrax tetrax], дрохва [Otis tarda], журавель степовий [Anthropoides virgo]. Плазунів на Тарханкуті мало: звичайна ящірка кримська [Podarcis taurica], зрідка попадається каспійський полоз [Hierophis caspius] і ще рідше – степова гадюка [Vipera renardi]. Із земноводних відомі тільки жаби зелені [Bufo viridis]. Взагалі більш ніж 70 видів тварин, що мешкають на території НПП «Чарівна гавань» внесено до Червоної книги України.

Крім степів, високу цінність у природоохоронному відношенні представляють прибережні комплекси. Більша частина узбережжя Тарханкутського півострова являє собою круті обриви, що утворилися під впливом постійного повільного підняття земної кори та морської абразії. Тут виростають такі охоронювані види рослин як лещиця Палласа [Gypsophila pallasii], критмій морський [Crithmum maritimum], види катранів [Crambe spp.]. Але головна цінність узбережжя – орнітологічна. Велика популяція рожевих шпаків [Sturnus roseus], що гніздяться тут – одна із двох таких у Криму (друга – в Опукському заповіднику). Прибережні скелі також є постійним місцеперебуванням для інших охоронюваних видів птахів, серед яких чубатий баклан [Phalacrocorax aristotelis], сиворакша [Coracias garrulus], пісочник морський [Charadrius alexandrinus].

Море на Тарханкуті – саме чисте в Криму. В акваторії виростає 4 види водоростей, занесених у Червону книгу України, живе 8 охоронюваних видів риб, 3 види охоронюваних крабів і 3 види дельфінів – азовка або морська свиня [Phocoena phocoena], білобочка [Delphinus delphis] та афаліна [Tursiops truncatus]. У минулому в прибережних водах Тарханкуту водився тюлень-монах [Monachus monachus], що зараз повністю зник із Чорного моря через ненормоване рекреаційне навантаження на морські угруповання.

Що можна подивитись

Окрім унікальної і чудової природи, цікавих рослин, тварин і ландшафтів, на території національного природного парку «Чарівна гавань» також знаходяться пам’ятки історії та археології. Це численні кургани та руїни стародавніх будівель античних епох. У минулі часи поселення людей були майже в кожної балці, що виходить до берегу моря проміж степових височин. Руїни одного з таких поселень на цей час добре збереглися біля балки Великий Кастель, що в сполученні з наявністю в цієї балці гарного пляжу робить її дуже популярною серед відвідувачів.

Але найбільш цікавими все ж таки є вигадливі ландшафти узбереж Великого та Малого Атлешу. Берег тут дуже своєрідний: різноманітні фігури вивітрювання, арки, стовпи, гроти, печери тощо. Чисте море та унікальні пейзажі роблять ці місця дуже відомими, насамперед серед любителів підводного плавання та інших видів активного відпочинку. Дуже живописною є також ділянка Джангульського зсувного узбережжя, що знаходиться за красотою своїх ландшафтів на одному з перших місць в Криму.

Контакти адміністрації

Адреса адміністрації:
вул. Щорса, 4
смт. Чорноморське
АР Крим
96400
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ