Загальна інформація
Історія створення
НПП «Хотинський» створений Указом Президента України 22 січня 2010 року № 56/20-10. Реальна розбудова розпочалась у жовтні 2011 року після відкриття бюджетного фінансування і формування штату працівників. Вже розроблена програма подальшого розширення його території, яка реалізовуватиметься найближчими роками.
Природні особливості
НПП «Хотинський» практично весь приурочений до каньйону долини Дністра, врізаної глибоко у плато, яка немов скальпель із заходу на схід перетинає південно-західний схил Волино-Подільської плити і вскриває магматичні та осадові відклади віком з найдавніших часів – архею і протерозою (понад 2000 млн.років тому) і до середнього кайнозою (10-12 млн. років). В крутих скельних схилах відслонюються різні за літологією відклади – граніти, гнейси, пісковики, вапняки, доломіти, гіпси, сланці, піски, мергелі, які створюють широкий літо-геохімічний спектр місць перебування флори і фауни. Багатству рослинного світу сприяє теплий, майже до середземноморського, мікроклімат, та освіжаючий вплив водного плеса Дністра з водосховищем. Характерним елементом рельєфу є славнозвісні Дністровські «стінки» з еталонними відслоненнями порід різного часу. Каньйон Дністра перетинає й мальовниче Товтрове пасмо – рештки коралового бар’єру Сарматського моря. Характерними для парку також є численні печери та цікаві форми карсту. Біля с.Гринячка знаходиться найвищий на Буковині (і Волино-Подолії) водоспад (водоскид) карстового походження 30 м заввишки.
Завдяки різноманітності геологічної будови, рельєфу, ґрунтів, мікроклімату та умов зволоження, відносній малодоступності для населення і тому – кращій збереженості ландшафтів у порівнянні з оточуючими територіями, тут збереглись щонайменше 42 видів, занесених до созологічних списків міжнародного та національного рівнів. За загальною кількістю раритетних видів, які занесені до різних cозологічних списків, НПП займатиме п’яте місце серед 26 національних парків України. Найбільше раритетних видів трапляються у складі лісових фітоценозів і поширені переважно в лісах Хотинської височини. Третина раритетних видів приурочені до степових угруповань. Серед них більша частина видів належать до найрідкісніших. Всього на терені НПП і в суміжні виявлено понад 1500 видів вищих судинних рослин.
На території Хотинського НІШ і в суміжні зареєстровано 37 видів безхребетних тварин, що складає 38 % від загального списку раритетних видів Чернівецької області. З них у Червону книгу України занесено 17 видів (45,94 % від усього операційного списку), до Європейського Червоного списку - 16 видів (43,24 %), до списку Бернської конвенції - 8 видів (21,62 %), у Червону книгу Міжнародного Союзу охорони природи - 10 видів (27,02 %).
Тут налічується 57 видів кісткових риб, 12 видів земноводних, 7 видів плазунів, 178 видів птахів, 40 видів ссавців. До другого видання Червоної книги України занесено 7 (17,5 %) представників, до Європейського Червоного списку – 5 (12,5 %), до Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи – 10 (25,0 %), у додатки ІІ і ІІІ до Бернської конвенції – 8 і 16 відповідно (разом 24 або 60,0 %). До Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори потрапили 2 (5,0 %) представники.
З природними та історико-архітектурними пам’ятками пов’язані можливості і перспективи розвитку екотуризму.
Що можна подивитись
Дністровський каньйон з його неперевершеними за мальовничістю краєвидами є сам по собі чудом природи. В зоні поширення ділянок парку, по його околицях і периферії розміщені сотні археологічних та історико-архітектурних пам’яток. Найатрактивнішими є найпотужніша у Східній Європі середньовічна Хотинська фортеця – одне з 7 архітектурних чудес України. Увагу привертають Свято-Миколаївський печерний монастир у с.Галиця Сокирянського району, екзотичні скелі Товтрового пасма біля сіл Нагоряни-Грушівці Кельменецького району. В с.Рухотин знаходиться друга за віком кам’яна церква «Різдва Богородиці» 1459 р., а також потужний оборонний вал городища – схованки західноподільської скіфської культури VII–III ст. до Р. Х. В околицях с.Комарів та с.Братанівка були знайдені рештки найдавнішого в Україні житла палеоліту з кісток мамонта (понад 40 тис. років тому), а також найдавнішої майстерні по виготовленню скла (II ст. після Р.Х.). Біля м.Новодністровськ знаходиться гребля Дністровської гідроелектростанції, розбудовується найпотужніша у Європі гідро-акумулююча електростанція.
