Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
ХОРОЛЬСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД розташований на території Хорольської міської ради Полтавської області.
Площа: Територія ботанічного саду, що простягається з півночі на південь в 1 км і близько 1,5 км із заходу на схід має загальну площу 18 га.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Хорольський ботанічний сад – це об’єкт природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, який відноситься до групи зелених насаджень спеціального призначення із статусом науково-дослідної установи.
Територія ботанічного саду, що має своєрідний рельєф місцевості, вирізняється природними комплексами, характерними для лівобережного Лісостепу. Тут створені чудові умови для поповнення і збереження ботанічних колекцій типових видів рослин місцевої та світової флори, проведення наукових досліджень, навчальної та просвітницької роботи, відпочинку й оздоровлення населення, екологічного виховання підростаючого покоління.
 Наукові дослідження на території Хорольського ботанічного саду проводяться у напрямку інтродукції нових південних, у тому числі і субтропічних плодових та декоративних культур з корисними властивостями. Наукова діяльність спрямована на впровадження високотехнологічного адаптивного садівництва нових видів культур, що потребують мінімуму агротехнічних витрат на культивування завдяки природній стійкості до біотичних та абіотичних факторів середовища. Найбільш цінними об’єктами дослідження в Хорольському ботанічному саду стали такі культури, як актинідія китайська (ActinidiachinensisPlanch.), інжир (FicuscaricaL.), азиміна трилопатева (AsiminatrilobaL. ), хурма віргінська (DiospirosvirginianaL.), унабі (ZizyphusjujubaMill.).

Історія створення

Хорольський ботанічний сад створено Указом Президента України № 1041 від 11.12.2009 року «Про створення Хорольського ботанічного саду» як об’єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

На виконання Указу Президента України від 23.05.05 р. «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» Хорольською міською радою розпочата діяльність щодо організації ботанічного саду з метою озеленення та благоустрою, покращення екологічного стану міста Хорол. Ідею створення Хорольського ботанічного саду підтримали відомі вчені, а саме: голова ради ботанічних садів і дендропарків України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Т.М. Черевченко, доктор біологічних наук, професор П.А. Мороз, доктор біологічних наук, професор О.М. Байрак, голова Полтавського відділення Українського ботанічного товариства, доцент В.М. Самородов.

У червні 2007 року на підставі рішення № 168 Хорольської міської ради «Про відведення земельної ділянки під ботанічний сад» було погоджено місце розташування земельної ділянки для створення ботанічного саду в м. Хорол.

До території ботанічного саду включені пам’ятки природи місцевого значення – Дубовий гай та Заяр'є, а також каскад чотирьох ставків з гідротехнічними спорудами. 

Природні особливості

Згідно фізико-географічного районування, територія ботанічного саду належить до Північної області Придніпровської (Полтавської) рівнини Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції лісостепової зони.

Клімат помірно-континентальний з теплим літом і порівняно м’якою зимою. Перехід від сезону до сезону проходить поступово, без різких змін. Середньорічна температура повітря за багаторічний період +7,2ºС. Абсолютний мінімум – 32ºС, абсолютний максимум + 38ºС. Річна кількість опадів у середньому за багаторіччя становить 547 мм. За безльодоставний період випадає 358 мм опадів.

За характером рослинного покриву територія ботанічного саду належить до Роменсько-Полтавського геоботанічного округу лучних степів, дубових, грабово-дубових (на заході) та дубово-соснових (на терасах річок) лісів і евтрофних боліт та входить до Гадяцько-Миргородського геоботанічного району лучних степів, дубових лісів, заплавних лук та долинних евтрофних боліт.

Місцевість, на якій створено ботанічний сад, погорбована, являє собою глибокий яр, по днищу якого йде водоток водозбору р. Хорол. Нині тут побудований каскад ставків, до яких прилягають стрімкі заліснені схили, а також прилеглі невеликі плакорні ділянки з лісовою та частково лучною і лучно-степовою рослинністю, що розміщується у верхніх частинах схилів.

Основні площі в рослинному покриві займають тут лісові угруповання. Особливої уваги заслуговує ділянка старого дубового лісу. Дубові насадження, які тут збереглися, мають парковий вигляд. У деревостані домішку становить липа серцелиста (Тіlіа соrdаtа L.). У другому ярусі крім липи серцелистої, зростає клен-явір (Acer pseudoplatanus L.), поодиноко клен гостролистий (Acer platanоides L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.). Підлісок майже відсутній, в невеликій кількості присутні бузина чорна(Sambucus nigra L.), бруслина європейська(Euonymus europaea L.),бирючина звичайна(Ligustrum vulgare L.), барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.).

У трав’яному покриві дубового гаю переважає глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum L.), підмаренник чіпкий(Galium aparine L.), поодиноко відмічені такі рудеральні види, як кропива дводомна(Urtica dioica L.), чистотіл великий (Chelidonium majus L.). Лісові види розміщуються плямами та поодиноко. Плями утворює чистець лісовий(Stachys sylvatica L.), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria Medik.). Розсіяно в масиві зростає ранник вузлуватий(Scrophularia nodosa L.), дзвоники ріпчастовидні(Campanula rapunculoides L.), куцоніжка лісова(Brachypodium sylvatica (Huds) Beauv.) та малопоширений для регіону вид –  стародуб пруський(Laserpitium prutenicum L.).

На освітлених ділянках та на узліссі в травостої відмічені в'язіль барвистий(Coronilla varia L.), астрагал солодколистий(Astragalus glycyphyllos L.), горлянка женевська(Ajuga genevensis L.), звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.), вероніка дібровна(Veronica chamaedrys L.) та такі лучні види, як королиця звичайна(Leucanthemum vulgare Lam.), деревіймайже звичайний (Achillea submillefolium Klok. et Krytzka), конюшина лучна(Trifolium pretense L.) та конюшина повзуча(Trifolium repens L).Характерними видами в травостої є фіалка запашна (Viola odorata L.), яка утворює весняні синузії, а на більш знижених ділянках в нижньому ярусі – вербозілля лучне(Lysimachia nummularia L.).

Деревостан дубових насаджень, що розміщуються на стрімких схилах, утворює різновіковий дуб звичайний з невеликою домішкою в'яза та окремими екземплярами груші лісової. Трав'яний покрив у зв'язку із значною затіненістю, розріджений. Куртинами зростає тонконіг дібровний(Poa nemoralis L.).

Незначні площі займають ділянки з лучно-степовою рослинністю, які розміщуються смугою на верхніх частинах схилів. Основу травостою утворюють такі злаки, як кострець береговий (Bromopsis riparia (Rehm.) Holub), пирій повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski) та куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth), а також лучно-степове різнотрав'я – шавлія дібровна(Salvia nemorosa L.), чебрець Маршалла (Thymus marshaliana Willd.), миколайчики польові (Eryngium campestre L.), парило звичайне (Agrimonia eupatoria L.) та деякі інші види.

Основу прибережно-водної рослинності утворюють гідрофільні види: очеретзвичайний або південний (Phragmites australis), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), осока лисяча (Carex vulpine L.), серед різнотрав'я – вовконіг високий (Lycopus exsaltatus L. Fil.), плакун верболистий(Lythrum salicaria L.), сідач конопляний (Eupatorium cannabinum L.) та деякі інші види.

Своєрідну групу у складі флори утворюють лікарські рослини. Тут виявлені такі види: ластовень лікарський, звіробій пронизанолистий, парило звичайне(Agrimonia eupatoria L.), дивина густоквіткова (Verbascum densiflorum Bertol.), пижмо звичайне(Tanacttum vulgare L.), деревій майже звичайний, шавлія дібровна, чебрець Маршалла, хвощ польовий (Equisetum arvense L.), суниці лісові(Fragaria vesca L.), на відкритих схилах до ставків – мати-й-мачуха(Tussilago farfara L.).

Тваринний світ ботанічного саду достатньо різноманітний. Найбільш численною групою хребетних тварин тут є птахи, екологічно пов'язані із деревно-чагарниковими насадженнями. У невеликій кількості трапляються дятли: великий строкатий, сирійський, середній та крутиголівка. У кількісному відношенні тут переважають птахи дуплогнізники – горобець польовий, синиця велика та шпак, звичайними птахами є зяблик, вивільга, мухоловка сіра, сорокопуд, жулан, малинівка. Біля ставків тримаються плиска біла, рибалочка голубий. Тут постійно полюють на комах ластівка сільська та міська.

Із ссавців трапляються їжак вухатий, кріт та окремі види гризунів.

Тваринне населення ставків представлено невеликою кількістю видів карась сріблястий, короп, окунь та товстолоб.

Слід відзначити значну кількість рідкісної комахи, що занесена до Червоної книги України, – жука-оленя.

Що можна подивитись

На території ботанічного саду є чимало екзотичних об’єктів, що приваблюють своєю красою та неповторністю. Частина з них розташована на території Дубового гаю, інша –  в урочищі Заяр'є.

На даний час Дубовий гай – ботанічна пам’ятка природи, є найбільш привабливим місцем, у якому зростає близько 130 дубів. Серед них розміщена чудова березова алея. Перший ярус діброви утворений дубом звичайним, який має вік 100 років і більше. Стовбури велетнів-дубів сягають висоти понад 35 м та мають густу, розлогу крону. Трав’яний покрив у діброві добре розвинений, високий, мозаїчно-барвистий багато в травостої злаків, та все ж переважає лісове різнотрав’я.

У глибокій балці, яка проходить вздовж всієї території ботанічного саду і розділяє її на дві частини, навколо каскаду чотирьох міні-ставків з гідротехнічними спорудами можна побачити цікаве розміщення значної різновидності рослин, притаманних водним об’єктам.

Для відвідувачів ботанічного саду пропонується екологічний маршрут. Він передбачає знайомство з типовими природними угрупованнями дубових лісів, що ростуть на схилах ставків, лучною та лучно-степовою рослинністю, яка розміщується на верхівках схилів.

Контакти адміністрації

Поштова адреса:
вул. Кременчуцька, 5а,
м. Хорол, Полтавська обл.,
37800.
Тел: (05362) 31-9-92
факс: (05362) 31-9-92
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ