Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
Ужанський національний природний парк розташований у Великоберезнянському  районі Закарпатської області.
Площа: 39159,3 га, у тому числі надано у постійне користування 14 904,6 га.
Підпорядкування:Міністерство екології та природних ресурсів України.

Історія створення

У межах сучасної території парку створення природоохоронних об’єктів розпочалося ще на початку минулого століття. У 1908р з метою збереження пралісових букових та яворово-букових угруповань у верхів’ях р. Стужичанка  Міністерством сільського і лісового господарства Австро-Угорської імперії був створений один з перших в Карпатах лісовий резерват «Стужиця» на площі 331,8 га, а у верхів’ях р. Уж – лісовий резерват «Тиха» площею 14,9 га. Коли Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини (1919-1938 рр.), за ініціативи відомого чеського геоботаніка-лісівника А.Златніка, площа резервату «Стужиця» була розширена до 560 га, а резервату «Тихий» - до 110 га. На горі Явірник був створений однойменний резерват площею 130 га. У 1974 році за підтримки Державного комітету охорони природи Української РСР створений лісовий ландшафтний заказник «Стужиця» республіканського значення на площі 2542 га. У квітні 1995 року на його базі створений регіональний ландшафтний парк «Стужиця», а 27 вересня 1999 року Указом Президента України -  Ужанський національний природний парк  на площі 39159,3 га. В 1999 році парк увійшов до складу Міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати», а з 2009 року є членом федерації Європарк.

Природні особливості

Геоморфологія. В межах території парку розташовано два тектонічних покриви складчастих флішевих Карпат: Дуклянський та Кросненський. Більша частина території розташована в межах Дуклянської тектонічної зони, що відрізняється більшою лускуватістю і чисельними виходами на денну поверхню нижньокрейдових та особливо – верхньокрейдових відкладів, що певною мірою свідчить про припіднятість в її межах підфлішевого фундаменту. Рельєф території різноманітний, представлений серією хребтів переважно південно-східного спрямування, окремими вершинами середньовисотних гір, а також долиною р. Уж та долинами її притоків. Найвищі гірські вершини  парку: г. Кінчик Буковський (1251 м н.р.м.), г. Кременець (1221 м н.р.м.), г. Черемха (1130,7 м н.р.м.), г. Плішка (1066 м н.р.м.), г. Красія (1036 м н.р.м.), г. Стінка (1019 м н.р.м.),  г. Ополонок (1028 м н.р.м.), Явірник (1017 м н.р.м.) , г. Студниця (1033,2 м н.р.м.).

Кліматичні особливості. Клімат на території Ужанського національного природного парку  зумовлений його розташуванням в південно-західній підобласті атлантико-континентальної кліматичної області помірного поясу, в низькогірній зоні помірного відносно вологого клімату. Абсолютні максимуми температури найчастіше бувають у липні-серпні і становлять +34˚С - +37˚С. Абсолютні мінімуми температури припадають на січень-лютий і характеризуються показниками - 28˚С - -32˚С. Середньорічна кількість опадів становить 856-909 мм. Для району характерні затяжні дощі, рідше – зливові. Середня висота снігового покриву у регіоні становить 35 см., що сприяє розвитку зимових видів відпочинку. В селах Стужиця, Кострино, Сіль, Ужок є джерела мінеральних вод, що мають лікувальні властивості і здавна використовувались місцевим населення для оздоровлення.

Природні екосистеми. Природні умови парку сприяють формуванню своєрідної і багатої флори, фауни і рослинності, краса величі і первинності яких вражає. На території парку виділено наступні висотні рослинні пояси:

1.           Висотний пояс букових лісів.Букові ліси є найбільш характерними  у Східних Бескидах. Вони поширені в межах висот 350-1100  м н.р.м. у помірній  і прохолодній гумідній кліматичних зонах. Характерними кліматичними домішками в цьому поясі є граб звичайний, клен-явір, клен гостролистий, вяз гірський, на верхній межі лісу трапляється горобина звичайна. У травяному покриві поширені: живокіст шишкуватий, печіночниця звичайна, зірочник гайовий і ін.

2.           Висотний пояс ялицево-букових та буково-ялицевих лісів.Сформований у межах висот 700-900 м н.р.м. На відміну від попереднього поясу тут значно менша частка  клена-явора, в’яза гірського та інших листяних. Характерними видами травяного покриву є підмаренник круглолистий, квасениця, чорниця і ін..

3.           Дизюнктивний висотний пояс вільхи зеленої. У даний період фітоценози вільхи зеленої мають фрагментарне поширення на гірських масивах –  г.Равки, г.Кременця, г.Розсипанця (1200-1300 м н.р.м.).

4.           Висотний пояс субальпійських лук. У висотному поясі субальпійських лук налічується близько 30 видів рослин. До найцікавіших із них належать щавель альпійський, порічки карпатські,  зніт альпійський,, аденостилес сіролистий і ін..

Особливістю букових лісів парку є те що тут збереглись пралісові екосистеми, які у 2007 р. ввійшли до Світової природної спадщини ЮНЕСКО – номінація  «Букові праліси Карпат», а в 2011 році ця номінація була розширена за рахунок включення до неї природних лісів Німеччини і отримала назву „Букові праліси Карпат і старовікові ліси Німеччини”. В пралісових екосистемах Ужанського НПП проведено багато наукових досліджень починаючи ще з 30 х років (А.Златнік, А.Гілітцер), але і в сьогоденні праліси Ужанщини не перестають дивувати та приваблювати науковців різних галузей (ботаніка, лісівництво, фітоценологія, зоологія, біогеграфія та ін.), оскільки містять в собі неабиякий науковий потенціал. Букові праліси, які знаходяться під охороною в Ужанському НПП є оригінальними за ценотичною та фітогеографічною структурою, рідкісними в цілому для Центральної Європи.

 Загалом флора території національного парку налічує близько 1500 видів рослин:

§    922 види судинних рослин,  із них 52 види рослин, в тому числі, 23 види орхідних, занесено до Червоної книги України. На особливу увагу заслуговують південно-східнокарпатські ендемічні види, які зростають лише в Південних і Східних Карпатах і далі на захід не поширюються. Це, зокрема, такі види, як смілка сумнівна, жовтець карпатський, бузок східнокарпатський, фітеума Вагнера. На території парку має поширення також західнокарпатський ендем - грястиця словацька. Загалом тут відмічено зростання 22 ендемічних видів рослин. У флорі парку зберігся і ряд третинних видів. Це - лунарія оживаюча, листовик сколопендровий, цибуля ведмежа, астранція велика та інші;

§    312 види лишайників;

§    143 види мохоподібних;

§    164 види водоростей;

§    66 видів грибів.

 Фауна. Тваринний світ території національного парку є типовим для Східних Карпат. Для його лісових екосистем характерними є такі види як олень карпатський, козуля, кабан, борсук, ласка, куниця лісова, заєць-русак, лисиця та ін. На території парку мешкають 80 видів тварин занесених до Червоної книги України, 25 видів занесених до Європейського червоного списку та 185 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.

 Орнітофауна національного парку налічує 114 видів. Тут поширені сокіл-сапсан, сова сіра, вухата, 8 видів дятлів, 7 видів синиць і багато інших. Із рідкісних видів птахів слід відмітити лелеку чорного, голуб-синяк, дятел трипалий ,підорлика малого,сову довгохвосту.

 У річці Уж та гірських потоках парку водяться форель та харіус,марена звичайна і балканська, линь річковий.

Багатою і різноманітної є на території парку фауна безхребетних. Тільки денних і нічних метеликів загалом на сьогодні виявлено 727  видів. Тут можна зустріти рідкісних видів комах: махаона, немозину, сатурнію руду, ведмедицю велику, плоскотівку червону,вусачаальпійського та мускусного, курдулегастерів.

Що можна подивитись

Ужанський національний природний парк володіє значним рекреаційно-туристичним потенціалом. Його територія ще з початку 19 століття  користувалася популярністю серед мандрівників і природолюбів та була добре рекреаційно облаштованою. Так, у селі Ужок на базі мінеральних джерел були  два санаторні будинки з 30 купальнями, п’ять вілл на 60 ліжок, військовий шпиталь, липовий парк тощо. Під час Першої світової війни рекреаційні заклади села були зруйновані.

 На території Ужанського національного природного парку знаходиться багато об’єктів природної та історико-культурної спадщини, які збуджують інтерес людей різних вподобань.

В долина Ужа проживає найбільший у Карпатах осередок лемків – однієї з етнічних груп українців. Нині тут – понад 20 населених пунктів, де живуть більше ніж 14 тис. мешканців. У селах Ужок, Сіль, Кострина, Сухий, Гусний, Вишка збереглися унікальні храми 17–18 ст. – пам’ятки дерев’яної архітектури.

Через Ужоцький перевал проходить залізниця з більш як віковою історією. Збудована Угорськими королівськими державними дорогами в 1905 році.  За свою красу із значними підйомами, численними тунелями, віадуками, терасами, розмаїтістю околиць ця ділянка була названа „Підкарпаторуським Семмерінгом”.

Під час світових воєн Бескиди були місцем жорстоких боїв. На Ужоцькому перевалі збереглося військове кладовище з часів Першої світової війни, на якому поховано 363 російських і австро-угорських воїнів та офіцерів. На горі Черемха є також військове кладовище. На ньому покоїться прах понад 650 воїнів. Взагалі  на території парку знаходитися більше 20 –ти військових кладовищ та окремі захоронення.    

Від Другої світової війни на території парку залишились військові укріплення оборонної лінії «Арпада».

На теренах Ужанського національного природного парку є чимало цікавих природних об'єктів. Багато охочих відвідати місце падіння у 1866 році найбільшого в Європі Княгинянського метеориту. Найбільший уламок вагою 279 кг знайдено в урочищі Чорні млаки, куди тепер прокладено однойменний екологічний маршрут. До мальовничих сіл Стужиця, Кострино, Сіль, Ужок ведуть стежки тих, хто хоче напитися кришталево чистої цілющої води, що б'є з мінеральних джерел. Окрім того, у селі Стужиця увагу численних туристів привертають велетенські дерева Дідо-дуб та Дуб - Чемпіон, які є найстарішими та найбільшими дубами в Україні. Вік Дуба «Чемпіон» оцінюють   в 1300 років. Вражає дерево  своїми параметрами:  обхват стовбуру 9,6 метра, висота - 25 метрів. Більш відомим є „Дідо-дуб”, що росте поруч,  з  не менш вражаючими  параметрами: окружність стовбура – 9,1 метра, діаметр – 3,0 метра, висота – 30 метрів, ширина крони – 20х25 метрів. Його орієнтовний вік – 1100-1200 років. 

На горі Кременець знаходитися місце сходження кордонів трьох країн України, Польщі, Словаччини. На вершині встановлена трьохгранна гранітна стела яка засвідчує це.

Найбільшою цінністю парку є букові праліси, що збереглись у гірських масивах. У липні 2007 року 6,1 тис. га (з них 2,5 тис. га – заповідне ядро) букових пралісів включено до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

На території парку відновлено 17 давніх туристичних маршрутів, створено 5 екологічних стежок, організовується низка нових, облаштована мережа рекреаційних зон з місцями відпочинку та наметовими полями, збудовані навіси, бесідки, колиби.

У зимовий період любителям гірськолижного відпочинку пропонуються гірськолижні бази з сучасними крісельними та бугельними витягами. Останнім часом, активно будуються туристичні готелі, бази відпочинку, садиби сільського туризму.

Контакти адміністрації

Адреса парку:
89000, Закарпатська обл.,
смт. Великий Березний, вул. Незалежності,7.
Тел/факс  (03135) 2-10-37
е-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
WEB-сайт:www.unpp.com.ua

 

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ