Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
Національний природний парк «Слобожанський» розташований на території Краснокутського району Харківської області.
Площа: 5244 гектарів
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Національний природний парк «Слобожанський» розташований у долині річки Мерла, яка перетинає Краснокутський район Харківської області, і є одним з найважливіших ландшафтних комплексів Лівобережного лісостепу України. Тут гармонійно поєднуються широкі плакорні плато на південно-західних відрогах Середньо-Руської височини,  а між ними низинні елементи річкових долин: заплави, тераси, діючі річища, стариці, болота, суходільні луки, крутосхили долин.
Парк об’єднує у собі природні особливості двох зон, Полісся і Лісостепу. Заплава річки розділяє парк на дві частини – на правому високому березі знаходиться нагірна діброва з невеликими ділянками лучних степів, лівий берег представлений більш пологими боровими терасами. Характерними для парку є реліктові осоко-сфагнові та гіпно-сфагнові болота.
В околицях парку знаходяться 13 об'єктів ПЗФ, які, в сукупності з Парком входять до всеукраїнської екологічної мережі, та 17 пам'яток містобудування та архітектури XVII - XX ст., деякі з яких є шедеврами світового значення.
На території Слобожанського парку проводяться науково-дослідні роботи, з метою вивчення природних процесів, об’єктів та комплексів, забезпечення постійного моніторингу за їх змінами, екологічного прогнозування, розроблення наукових засад охорони, відтворення й використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів. У парку створені чудові умови для проведення наукових досліджень, відпочинку й оздоровлення населення, пропаганди природоохоронних знань і екологічного виховання.
Науковими співробітниками розробляється проект функціонального зонування національного парку та плану розширення території парку. У заповідне ядро входитимуть унікальні для Північно-східної України осоко-сфагнові та гіпно-сфагнові болота, природні ділянки соснового лісу та нагірні діброви насіннєвого походження.

Історія створення

Територія, на якій зараз розташований парк, ще здавна приваблював увагу вчених біологів та екологів. З відомих публікацій про рослинність можна вказати на роботу Л. Павловича “Очерки растительности Харьковской губернии и соседних с нею мест” (1891), праці В.М. Черняєва (1859), А.М. Краснова, В.І. Талієва. Короткі характеристики рослинності цього району наведено в роботах М.М. Орлова і І.В. Сладковського про угіддя, що належали поміщикові Л.Е. Кенігу. Більш повний ботанічний опис Мерлянщини зробив місцевий краєзнавець А.І. Наумов в роботі “Флора окрестностей с. Рублевки Богодуховского уезда” (1902).

Місце для створення парку визначали С. Попович та М. Стеценко (1999). Після цього територія парку була зарезервована для подальшого заповідання і відображена у Законі України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” в додатку 7. Національний природний парк «Слобожанський» був створений Наказом Президента України № 1047/2009 від 11 грудня 2009.

Основною метою створення Парку є збереження цінних природних територій та історико-культурних комплексів і об’єктів Поліської та Лісостепової зони,  проведення наукових досліджень в галузі охорони довкілля, створення умов для відпочинку, рекреації, оздоровлення населення, екологічної пропаганди і екологічного виховання.

Природні особливості

Клімат лагідніший за континентальний. Середня температури повітря у січні становить -7,40С, у липні 20,30С . Висота снігового покриву 17-20 см. Належать до недостатньо вологої теплої агрокліматичної зони. Опадів 520 мм за рік. Максимальна кількість опадів випадає в основному в теплий період року. В цілому клімат території є досить сприятливим для зональної лучної і лісової рослинності.

За фізико-географічним районуванням територія НПП «Слобожанський» належить до Східнополтавської височинної області Лівобережно-Дніпровського лісостепового краю Лісостепової недостатньо зволоженої теплої зони. За геоботанічним районуванням – до Європейсько-Сибірської лісостепової області Східноєвропейської провінції Середньоросійської лісостепової підпровінції Харківського округу.

Парк знаходиться на лівому та правому берегах річки Мерла та в місці злиття річок Мерла і Мерчик. Важливими елементами ландшафту є долини рр. Мерла, Мерчик та їх малих приток. Долини цих двох річок терасовані. Нижня тераса долин – лучна, заплавна, частково заболочена. На них трапляються стариці, гриви, що урізноманітнює як загальний вигляд заплав, так їх біотопічну структуру. Друга, борова тераса простягається вздовж річок порівняно широкою смугою і складається з полого-хвилястих ділянок пагорбів і заболочених западин (древніх стариць), вкритих лісом або лучно-болотною рослинністю.

Різноманіття ландшафтів території національного парку зумовлює і біорізноманіття. Оточені березовими і вільховими заростями, ці острівки Полісся створюють умови, прийнятні для існування не типових для цієї зони рослин і тварин.

Значна кількість видів рослин та тварин потребують особливої охорони.

Флористичний список НПП ще не складений. Рідкісна рослинність парку представлена 9 угрупованнями, що включені до Зеленої книги України, за Додатками Бернської конвенції на території НПП поширені 13 рослинних угруповань, що підлягають охороні у Європі, 60 рідкісних видів судинних рослин, з них 12 видів занесені до Червоної книги України.

До останнього часу флористичний і ценотичний склад рослинності цього геоботанічного району був досліджений значно менше у порівнянні з іншими районами Харківської області, особливо з рослинністю Придінців’я. Природа Мерлянщини, зокрема і рослинний світ, лишалися осторонь детального вивчення.

На території парку можна зустріти таких представників флори, як верес звичайний, молодило, бузина чорна, аморфа чагарникова, пухівка, росичка, хвощ тощо.

У складі фауністичних комплексів на території НПП “Слобожанський” представлено понад 60 раритетних видів, серед яких 8 видів занесені до Європейського Червоного списку, 20 видів – до Червоної книги України (1994), 33 види – до Червоного списку Харківської області.

Тут мешкають такі представники тваринного світу, як видра річкова, норка європейська,  горностай, борсук, змієїд, сова сіра, лелека, сірий журавель, мідянка, ящірка живородна та інші.

За аналізом літератури більшість досліджень присвячені комахам (Грамма, 1995; Медведев,….), земноводним (Коршунов, 2008), сірому журавлю (Кривицкий, 1989; Атемасова, Атемасов, 1994) та бобрам (Скоробогатов, Атемасова, 2001; Скоробогатов и др., 2004).

Що можна подивитись

На території національного парку є чимало визначних природних об'єктів, що приваблюють відвідувачів.

Особливістю є осоко-сфагнові та гіпно-сфагнові болота, Одним з найбільш загадкових представників рослинності сфагнових боліт є росичка круглолиста (Drósera rotundifólia) - комахоїдна трав'яниста рослина роду Росичка родини Росичкових. Залізисті волоски листя якої виділяють липку рідину для уловлювання і перетравлення комах. Ця рослина живе переважно на верхових сфагнових болотах, але також може рости на відкритих торфовищах. Комахоїдний спосіб життя дозволяє їй існувати навіть на ділянках, що не мають ґрунтового водопостачання і отримувати воду лише з опадів. Вона не притаманна для Північно-східної України. У зв'язку з меліорацією боліт місця зростання цих оригінальних в біологічному відношенні рослин стає все менше.

Справжньою перлиною діброви є лісове озеро Вільшанка. Мальовничістю відрізняється бір – у ньому, на понижених ділянках рельєфу, знаходиться система реліктових торф’яних боліт та озер.

Крім природних об’єктів, туристів приваблює багата історична спадщина регіону. Це 17 історико-архітектурних пам’яток мистецтва, що знаходяться на території Парку, або у безпосередній близькості до нього. Тут можна подивитись на: палацово-парковий ансамбль «Наталіївський» кінця 18 – початку 19 ст., Краснокутський дендропарк, закладений І.Н. Каразіним, братом засновника Харківського державного університету В.Н. Каразіна, парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва «Шарівка» із старовинною садибою і величезним садом, єдині у своєму роді Співочі тераси та ще багато іншого.

Історія території «Слобожанського» парку сягає віків, тут є скіфські та слов’янські городища, залишки укріплень часів російсько-шведської війни, саме поруч з якими Шведський король Карл ХІІ отримав поразку 20 лютого 1709 р. на передодні Полтавської битви, та ховався у млині.

На прилеглих до парку територіях знаходяться 4 джерела мінеральної сірководневої води, аналогів якій немає. Цю воду можна використовувати в питних, лікувальних та рекреаційних цілях.

Контакти адміністрації

Поштова адреса адміністрації:
62000
Харківська область, Краснокутський район,
смт. Краснокутськ,
вул. Зарічна, 15
Телефон: +38 (05756) 3-12-61
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ