Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
«ПРИАЗОВСЬКИЙ» національний природний парк розташований на території Запорізької області у межах Якимівського, Мелітопольського, Приазовського, Бердянського районів, м. Бердянськ та м. Мелітополь.
Площа: Загальна площа Парку становить 78126,92 га. В тому числі 48053,20 га земель державної власності, що передаються (в тому числі з вилученням у землекористувачів) Парку в постійне користування (з них 12481,20 га земель та 35572,0 гектара земель водного фонду (220720,0 га Молочного лиману і 13500,0 га Утлюцького лиману) та 3592,15 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів, 26481,57 га земель державної власності (землі водного фонду) прилеглих до акваторії Азовського моря, що включаються до території парку без вилучення.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.

Історія створення

Приазовський національний природний парк створений на підставі  Указу Президента України №154/2010 від 10.02.2010 р. За площею, Приазовський НПП посідає друге місце серед національних парків в Україні.

Територія Приазовського національного природного парку знаходиться у приморській смузі Азовського моря та включає аквальні (прибережна літоральна частина Азовського моря, лимани, затоки, русла та заплави малих річок, їх гирла, невеликі штучні водойми) і наземні (приморські коси, узбережжя, значні по площам суходільні ділянки у заплавах річок, плакорні наземні ділянки, ділянки з первинною степовою рослинністю, незначні угрупування чагарників та деревинних насаджень, зони рекреаційного використання у м. Бердянську, інші) ландшафтно – біотопічні комплекси.

Парк розташований в степовій зоні України, основну цінність його території становлять природні комплекси приазовських лиманів (Молочний, Утлюцький) і кіс (Федотова, Бердянська, Степановська). Унікальність території обумовлена його приморським розташуванням і наявністю збережених тут до теперішнього часу степових, аквальних і екотонних біоценозів, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. У зв'язку з цим особливо цінними тут є ділянки з максимальною біологічною різноманітністю. Ландшафтна своєрідність території парку і пов'язана з ним особливість фауни обумовлені приморським розташуванням і динамікою морської берегової смуги. 

Природні особливості

Визначальною особливістю території парку є переважання на його території земель водного фонду. Загальна площа земель водного фонду в межах парку становить 62053,57 га, або 79,4 % від його загальної площі. Загалом парку передається в постійне користування 35572,0 га земель водного фонду (Молочний лиман - 22072,0 га, та частина Утлюцького лиману площею 13500,0 га).

Територія Приазовського національного природного парку знаходиться у приморській смузі Азовського моря та включає аквальні (прибережна літоральна частина Азовського моря, лимани, затоки, русла та заплави малих річок, їх гирла, невеликі штучні водойми) і наземні (приморські коси, узбережжя, значні по площам суходільні ділянки у заплавах річок, плакорні наземні ділянки, ділянки з первинною степовою рослинністю, незначні угрупування чагарників та деревинних насаджень, зони рекреаційного використання у м. Бердянську, інші) ландшафтно – біотопічні комплекси.

Парк розташований в степовій зоні України, основну цінність його території становлять природні комплекси приазовських лиманів (Молочний, Утлюцький) і кіс (Федотова, Бердянська, Степановська). Унікальність території обумовлена його приморським розташуванням і наявністю збережених тут до теперішнього часу степових, аквальних і екотонних біоценозів, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин. У зв'язку з цим особливо цінними тут є ділянки з максимальною біологічною різноманітністю. Ландшафтна своєрідність території парку і пов'язана з ним особливість фауни обумовлені приморським розташуванням і динамікою морської берегової смуги.

Функціональне зонування території Приазовського НПП цілковито ґрунтується на особливостях природних умов регіону, які полягають у наступному:

1. Природа Приазов'я унікальна і мальовнича, сприятлива за кліматичними параметрами. Саме тому, територія має великий рекреаційний і культурно-освітній потенціал, який доцільно розвивати в інфраструктурі національного парку. З цією метою система управління і охорони парку повинна функціонувати як цілісна структура на всій території.

2. У межах парку знаходяться найбільші водно-болотні угіддя Приазов'я міжнародного і національного значення, і для охорони навколоводних птахів, -  як гніздуючих, так і мігруючих, - режим охорони необхідно встановлювати не тільки в межах водних, але і наземних екосистем. Це обумовлено тісним переплетенням гніздових і кормових біотопів більшості навколоводних видів птахів.

3. Найцінніші біоти рівномірно, але мозаїчно розподілені по узбережжю моря, лиманів і гирлам малих річок, тому для підтримки цілісності екосистем, а також задля збереження природних "коридорів", завдяки яким рідкісні види підтримують чисельність своїх популяцій, територія парку повинна виглядати більш-менш цілісною географічною одиницею.

Південна частина Запорізької області володіє важливим економічним потенціалом, тому організація парку не повинна негативно вплинути на економіку краю на експлуатаційному етапі.

 На території Парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони: заповідна зона; зона регульованої рекреації; зона стаціонарної рекреації; господарська зона.

Співвідношення і розміри функціональних зон залежать від специфіки території, ландшафтних та історичних особливостей, ступеня господарського освоєння та рекреаційного використання. Особливістю існуючого проекту функціонального зонування ПНПП є таке співвідношення площ зон (Проект створення, 2004 р.):

- заповідна зона – 8561 га (10%)
- зона стаціонарної рекреації -665 га (0,8%);
- зона регульованої рекреації – 7082 га (9,2%);
- господарська зона – 62943 га (80%).
Зонування території Приазовського НПП  має поліцентричний характер з декількома заповідними ядрами.
До заповідної зони парку включаються раніше існуючі об'єкти ПЗФ або їх частини, що  на момент створення Парку мали  певний заповідний статус:
-ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Сивашик» (частина),
-ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Заплава р.Берди» (частина),
-гідрологічний заказник  загальнодержавного значення «Молочний лиман» (частина),
-орнітологічний заказник місцевого значення «Тащенакський під»,
-комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Малий та Великий Дзендзики з архіпелагом Астапіха»,
-ботанічний заказник  місцевого значення «Дальні Макорти» (частина),
-палеонтологічна пам’ятка природи місцевого значення «Ділянка узбережжя Азовського моря»,
-ботанічний заказник місцевого значення «Лисяча балка».

 До складу Приазовського НПП входять 2 водно-болотних угіддя міжнародного значення (Рамсарська конвенція) – «Молочний лиман» і «Гирло річки Берди, Бердянська затока і Бердянська коса», які лише частково входять до складу заповідної зони.

Загальна площа заповідної зони відповідно проекту створення ПНПП складає 8561 га (10%).

 В межах парку відмічається значне біологічне різноманіття. Вищих судинних рослин нараховується 1060 (з них 35 ендемічних видів - повстянка дніпровська, морківниця прибережна, піщанка Зоза, тощо) 35 з яких занесені до Червоної книги України, ссавців – 43 види (з них ендемік – дельфін азовка) 16 з яких занесені до Червоної книги України, птахів – 266 видів, 58 з яких занесені до Червоної книги України, риб – 69 видів (з них ендемік - шемая азовська), 8 з яких у Червоній книзі України, комах – близько 3000 видів, 36 занесені до Червоної книги України, амфібії – 3 види, рептилії 8 видів, 3 з яких занесені до Червоної книги України.

Найбільшим видовим різноманіттям в межах парку відрізняється пташиний світ 266 (для порівняння, в Україні близько 420 видів). Це пояснюється проходженням через межі парку міграційних коридорів, наявністю сприятливих водно-болотних угіддь, що входять до Рамсарського списку, як середовища мешкання водно-болотяних птахів

Що можна подивитись

Приазовський національний природний парк знаходиться на території Бердянського, Мелітопольського, Приазовського. Якимівського районів, міст Бердянськ та Мелітополь Запорізької області. 

На території Мелітопольського району біля сіл Садове та Мордвинівка  проходить туристично-пізнавальна стежка «Великий Степ». Маршрут обирався з рекреацiйно-естетичного та iнформацiйного погляду та поєднує в собі екологічну стежку та туристичний маршрут. Туристично-пізнавальна стежка  передає вiдвiдувачам знання про природу, допомагає їм бачити незвичайне у звичайному, спонукати вчитися у природи та захищати її.

На шляху розташовано скіфський курганний комплекс (захоронення Скіфських царів) та Муравський шлях с дуже багатими історичним минулим, стела - пам’ятка на лінії обороги «Вотан», присвячена  героям-визволителям Мелітопольщини від німецько-фашистських загарбників, бліндаж  часів ВОВ.

Стежка сприяє екологічній освіті та вихованню населення. Особливість процесу екологічного навчання і виховання на стежці полягає в тому, що воно будується на основі засвоєння інформації та норм поведінки в природному оточенні. Стежка розрахована як на дорослих, так i на дітей. Маршрут зручний для пiшоходiв, вершників та інших туристів.

Туристично-пізнавальна стежка є доступною для вiдвiдувачiв, бо знаходиться неподалiк вiд перехрестя міжнародних транспортних магiстралей. Маршрут стежки обминає мiсця мешкання та зростання рiдкiсних видiв флори та фауни, також не перетинає дуже вразливі природні об’єкти, що легко пошкоджуються і довго відновлюються. В цілому, слід зазначити, що флора та фауна Приазовського НПП характеризується давнім походженням та високою видовою різноманітністю.

Біля Мелітополя знаходяться унікальні історичні та природні пам’ятки. Національний історико-археологичний музей-заповідник «Кам’яна Могила», що  давніша за Стоунхендж, єгипетські піраміди та всі зікурати Півночі. Тому й була вона протягом багатьох тисячоліть «Меккою» стародавніх жерців Великого Степу, які залишили тут сакральні знаки своєї релігії.

 Іншими цікавими туристичними об’єктами Мелітопольщини є храм св.архистратига Михаїла в с.Тихонівка, заповідна зона  в с. Терпіння – цілющі джерела та дуб-патриарх, Старобердянське лісництво та колодязь щастя в с. Спаське.

На території Приазовського НПП знаходяться два великих Азовських курорти: смт. Кирилівка та м. Бердянськ.

 Кирилівка – селище міського типу в Запорізькій області в 65 км від Мелітополя. Це відомий кліматичний і бальнеогрязевий курорт, розташований на березі Азовського моря, біля Молочного і Утлюкського лиманів. Має дві прилеглі коси – Пересип і Федотова. Коса Федотова плавно переходить в косу Бірючий острів, який входить до складу Азово-Сиваського національного природного парку. Рекреаційні ресурси курорту Кирилівка  - це теплий клімат з одночасним впливом морських і степових повітряних мас, з помірною кількістю опадів у літній сезон.

Бердянськ - це місто, в яке туристи перш за все приїжджають відпочивати на морі. Місто пов’язане залізничним сполученням з Запоріжжям, Дніпропетровськом, Києвом, Москвою. Через нього курсує велика кількість автобусів зі всієї України. Природа створила тут унікальні умови для відпочинку і оздоровлення: лагідне Азовське море, води якого влітку прогріваються до 26 градусів тепла, кілометри чистих мілкопіщаних пляжів, сульфідно-мулові грязі і мінеральні хлоридно-натрієві йодобромні підземні води, до складу яких входять органічні і неорганічні речовини, ферменти та вітаміни. Навіть в морській воді міститься понад 100 хімічних елементів, що під час купання потрапляють до нашого організму, даруючи йому ті речовини, які він потребує. Зараз в курортній зоні і на Бердянській косі працюють санаторії, бази відпочинку, пансіонати, дитячі оздоровчі заклади, що одночасно здатні прийняти більше 30 тис. осіб.

Крім того, на території Приазовського НПП у межах Азовського узбережжя зустрічаються мінеральні води і лікувальні грязі. Так, хлоридно-сульфатні маломінералізовані води (Молочний лиман, гирло р. Корсак) можуть бути використані для лікування захворювань кишково-шлункового тракту. Хлоридно-натрієві маломінералізовані води (Ботієве) і гідрокарбонатно-хлоридно-сульфатні слабомінералізовані (Мелітополь) використовуються як столові ("Запорізька мінеральна", "Мелітопольська"). Хлоридні (Кирилівка, Атманай, Косих), натрієві, сульфідні, йодні і йод-бромні середньої і високої мінералізації води (Бердянська, Обитічна коса) містять такі специфічні компоненти як сірководень (Новопетрівка, Преслав, Ботієве), залізо (Азов), миш'як (Луначарське), метан (Кирилівка, Примпосад), бром (Райнівка, Приморськ, Бердянськ) і можуть застосовуватися при лікуванні хронічних захворювань опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи і деяких серцево-судинних захворювань.

Родовища грязей найбільш відомі в Утлюцькому лимані (Кирилівська і Давидівська затоки, гирло балки Калмицької). Грязі зустрічаються в гирлі р. Тащенак (Радивонівська затока Молочного лиману), в оз. Солоний Татир, озерах на пересипі Молочного лиману, коси Обитічної, озерах Червоне і Велике на Бердянській косі. Узбережжя Азовського моря і його лиманів є лікувально-оздоровчими угіддями. Тут можна приймати сонячні ванни, купатися, займатися лікуванням, водноспортивними заняттями, туризмом.

Контакти адміністрації

Юридична адреса:
72319, Запорізька обл.,
Мелітопольський район, м. Мелітополь,
вул. Крупської. буд.1.
 
Фактична адреса:
72319, Запорізька обл.,
Мелітопольський район, м. Мелітополь,
вул. 8 Березня, буд. 6,
тел.\факс (0619)44-83-74,
E–mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Веб сайт: www.pnpp.infoсвіті немає.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ