Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
Національний природний парк «Пирятинський» розташований на території Пирятинської міської ради Пирятинського району Полтавської області.
Площа: 12028,42 га, у тому числі надано у постійне користування 5555,14 га
Підпорядкування:  Міністерство екології та природних ресурсів України.
Національний природний парк (НПП) "Пирятинський" створений з метою збереження унікальних та еталонних природно-ландшафтних та історико-культурних комплексів басейну середньої течії річки Удай, що мають екологічну, естетичну та історичну цінність, а також з метою організації сталого використання цих комплексів для оздоровлення довкілля, підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь; використання парку в рекреаційних, просвітницьких, наукових та культурних цілях.
Функції парку можуть бути значно розширені за рахунок використання культурної.;та духовної спадщини населення Пирятинського району, зокрема –традиційних форм ощадливого природокористування.

Історія створення

Ідея створення парку з’явилась в 1998 р. коли в Леляках відбулась 1-а виробнича практика студентів КНУ.

Національний природний парк «Пирятинський» створений відповідно до Указу Президента Україна від 11 грудня 2009 року № 1046 «Про створення національного парку «Пирятинський», є об’єктом природно – заповідного фонду загальнодержавного значення.

Природні особливості

Загальна площа НПП «Пирятинський» 12028,42 га. З них площа у постійному землекористуванні становить 5555,14 га (46%).

Національний природний парк «Пирятинський» розташований у північно-західній частині Полтавської області у Пирятинському в адміністративних межах Давидівської, Сасинівської, Березоворудської, Каплинцівської, Харківецької, Дейманівської, Великокручанської, Грабарівської, Олександрівської сільської ради Пирятинського району та Пирятинської міської ради. Віддаленість парку від Києва - 150 км. Географічні координати; 50° 15 пн. ш. та на 32° 31 сх.д.

Пирятинський район розташований на корінному схилі в долині ріки Дніпро. Поверхня району має незначний похил на південний схід, про що говорить напрям течії річок. За своїм характером поверхня поділяється на два типи: правобережжя, що тягнеться по обидва боки траси Київ - Харків, і лівобережжя або заудайщина. Рельєф слабо розчленований—тимчасовими водами на лівобережжі Удаю і майже не розчленований на правобережній частині. Середня висота поверхні становить близько 120-13О метрів. Найнижча точка НПП знаходиться поблизу села Повстин на березі річки Удай. Найвища точка Пирятинського району 168 м над рівнем моря знаходиться неподалік села Яцини і адміністративного кордону з Чорухинським районом. На правобережжі поверхня рівнинна має незначні висоти, слабо розчленована. Тут немає великих ярів та балок, характерних для лівобережжя, яке більш розчленоване ярами, балками та річковими долинами. За своїм утворенням рельєф відноситься до ерозійного типу, тобто утворений талими водами льодовика, річками, тимчасовими водотоками. Основними і найбільш поширеними формами на поверхні відділяють вододільні плато, річкові долини, балки, яри, степові блюдця. Окремо можна виділити і штучні форми рельєфу на поверхні району: насипи для автомобільних та залізничних доріг, штучно створенні меліоративні канали, кар'єри, насипи, котловани водосховища та ставків, греблі, дамби, кургани та інше.

Що можна подивитись

«Березоворудський» парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.:

Основою програми на цій станції є відвідини місцевого музею та садиби Закревських. Разом з тим, віковий парк та дослідна ділянку оерезоворудського аграрного коледжу є надзвичайно цікавим осередком з , точки зору вивчення біорізноманіття.

Заґальнозоологічний заказник «Леляківський».

Ріка Удай далі прямує повноводним руслом серед багатокілометрових заплав. На марш турі відвідувачі опиняються в справді дикій природі. Вздовж берегів трапляється сальвінія плаваюча - червонокнижна водяна папороть, можна виявити вольфію безкореневу - найменшу в світі квіткову рослину.

Заповідне урочище «Куквин».

В урочищі споруджена добре обладнана туристична стоянка, яку з успіхом можна використовувати для прийому відвідувачів. Стоянка розташована безпосередньо на березі Удаю та має зручний причал, та елементарні споруди для відпочинку та організації харчування. Заповідне урочище «Куквин» характеризується високою різноманітністю рослинних угрупувань: від лісових до болотних.

Ботанічний заказник «Шкуратівський».

Заказник розташований на лесовій терасі. Заказник зручний для організації спостережень за птахами відкритих просторів.

Комплексна пам'ятка природи «Бурти».

Екскурсія в околиці с. Повстин має комбінований характер. З одного боку відвідувачі ознайомляться з монументальними валами давньоруського города Полкостень. З іншого - відкриють для себе захоплюючий світ, життя птахів заплави Удаю.

Гідрологічний заказник місцевого значення «Пологи».

Пріоритетними об'єктами для спостереження є велика біла чапля, чапля сіра, лелека білий. Імовірне спостереження таких хижаків як болотяний лунь та підорлик великий, який занесений до Червоної книги України.

Контакти адміністрації

Поштова адреса адміністрації:
37000
Полтавська обл.,
м. Пирятин,
вул. Червоноармійська 14,
Тел: (05358) 3-23-86,  факс: (05358) 3-23-86
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ