Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
«МЕОТИДА» - національний природний парк розташований на землях державної власності Новоазовського, Першотравневого та Володарського районів Донецької області.
Площа: 20720,9531 га , з долученням  більш 14 тис. га акваторії.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Унікальність ландшафту території національного природного парку «Меотида» полягає в різноманітності його форм. Тут представлена розгалужена мережа проток, гирл, озер, лиманів, заток, значна строкатість морфогидрографічних елементів: останці корінних порід, прируслові і прибережні масиви, лагуни, коси. У сучасних межах парку понад 60 пам, яток археології та культури, фрагменти традиційної забудови українців, греків та донських козаків.
Рекреаційний потенціал парку відповідає найвищим світовим стандартам, що обумовлюють: тепле мілководне море, комфортні черепашково-піщані пляжі, сприятливі кліматичні умови ( велика кількість ясних днів, морські бризи, що несуть на узбережжя величезну масу чистого, збагаченого озоном, солями та мікроелементами повітря), запаси мінеральних вод та лікувальних грязей, зручне географічне розташування, розвинута транспортна інфраструктура (морський порт, аеропорт, залізничний вокзал, автомобільна траса міжнародного значення).
Проводяться всебічні наукові дослідження з метою розробки практичних рекомендацій по охороні і відродженню аборигенної біоти, формування і підвищення екологічної свідомості і міри довіри з боку населення, залучення громадян до вирішення екологічних проблем.
Науково-дослідні роботи спрямовані на вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушених екосистем, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття.
Створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів.
Відродження місцевих традицій природокористування, осередків місцевих традицій природокористування, осередків місцевих художніх промислів та інших видів народної творчості тощо.
Проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Історія створення

НПП «Меотида» був створений  на базі вже існуючого регіонального ландшафтного парку з однойменною назвою, що стало підсумком цілеспрямованої напруженої багатолітньої діяльності багатьох ведучих учених, працівників заповідної і природоохоронної справи.

На створення парку пішло більше 20 років - від перших пам'яток природи місцевого значення «Соснові культури», «Печера» та «Крива коса», заказника місцевого значення «Крівокоський лиман» до заказників загальнодержавного значення «Білосарайська коса», «Бакаї Кривої коси», «Еланчанські бакаї» та «Чапельник». Деякі з них з прилеглою акваторією отримали статус водно-болотяних угідь міжнародного значення. На їх базі в червні 2000 року був створений регіональний ландшафтний парк - якісно новий заповідний об'єкт, що має відділ науки, службу державної охорони, яка пізніше отримала. статус правоохоронного органу, та допоміжні підрозділи, Наказом Президента України від 25.12.2009 № 1099/2009 був створений національний природний парк.

Парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів узбережжя Азовського моря, а також території Кривої коси та Білосарайської коси, що мають важливе природоохоронне, наукове,естетичне,освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Природні особливості

Національний природний парк «Меотида» розташовується в адміністративних межах Донецької області, займаючи практично повністю Донецьке Надазов'я за винятком міста Маріуполя. На заході його територія межує із Запорізькою областю, на півночі обмежується міжнародною трасою Ростов-Одеса, на сході – з Російською Федерацією, на півдні омивається Азовським морем. Ця фізико-географічна область характеризується середньо-розчленованим ландшафтом з майже плоским приводо-розподільним геокомплексом на структурно-геологічному підґрунті пласта паліоцену. Вона пристосована до крила виступу Приазовського щита і занурюється на південний схід, чим обумовлені відміні від піднесених, особливості геокомплексів: широкі річкові долини; місцями занурені, погано вираженні в рельєфі, акумулятивні тераси; переважно однорівнені заболочені заплави.

Береги Азовського моря вцілому невисокі. Вони розташовуються в області новітнього платформеного прогинання. До моря майже на всьому протязі простягаються степові алювіальні і лесові рівнини, які містяться на структурах древньої Російської та більш молодої Скіфської платформ.

В межах парку розташовані класично виражені акумулятивні берегові форми азовського типу, складені кварцовими пісками і черепашкою кіс.

Сучасний стан берегів Азовського моря характеризується тенденцією до підняття з переважанням абразіонних процесів. Підгрунття їх складені піщано-глинистими відкладеннями, абразія супроводжується активним розвитком зсувів. Середня швидкість руйнування берегів у межах парку досягає 1 метра на рік. Природний розвиток берегів значно порушується господарськими рекреаційними заходами. Приморське положення території зумовила різноматність місцевостей. Окрім при водорозподільних, ерозійно-ярових, придолинно-схилових, терасно-річкових і заплавних, тут розвинені місцевості морських терас – древніх і сучасних морських рівнин, зсувних приморських схилів.

Основні кордони мережі гідрографії території парку обумовлені впливом комплексу фізіко-географічніх умов, серед яких первинну роль грають рельєф, кліматичні умови, геологічна будова і гідрогеологічні особливості району. У межах НПП «Меотіда» протікають р. Кальміус, Кальчик, Грузський Єланчик, Камишуватка, Мокра Білосарайка, Суха Білосарайка, Зелена і Мокра. Природні водоймища зосереджені в основному уздовж побережжя моря. Це лимани, лагуни і озера. Річки по своєму режиму відносяться до рівнинного типу, переважно дощового живлення, з другорядним значенням грунтових вод. Для них характерні виражена весняна повінь, низька літня межень, декілька підвищений стан рівнів восени унаслідок дощів і зимою унаслідок відлиги. Влітку маленькі річки пересихають.

Клімат континентальний, хоча в цьому регіоні межі континентальності пом'якшуються впливом Азовського моря. Середня солоність води в морі до 11,5‰, середньорічна температура води +11,50С, максимальна середньомісячна в липні до +270С, місцями досягає +32,50С. Внаслідок мілководності море швидко охолоджується, в холодну зиму вкривається льодом повністю, у теплу – частково. Середньорічна температура повітря в липні складає +240С, максимальна+400С. Літо спекотне і посушливе. Зима сувора, температура повітря досягає – 300С. Опадів мало, розподіляються вони по території нерівномірно, в середньому менше 354 мм в рік.

Характерне переважання вітру східного напрямку, особливо весною. У останньому випадку вони відрізняються значною силою, достатньо постійні, часто приносять великі маси пилу.

Рослиний покрив парку характеризується флористичною та фітоценотичною унікальністю, багатством флори, раритетними видами. Тільки за екологоценотичною класифікацією тут виділенно 49 формацій солончакової, степової, болотяної, водної, піщаної та синантропною рослинності, з яких 4 занесені до Зеленої книги України, а також безліч ділянок формацій, в угрупуваннях яких зростають види Червоної книги України. Загальний флористичний список складає 643 види, що відносяться до 289 родів та 69 сімейств. З них лише на приморській терасі  зростає 520 видів, з яких більш ніж 40 ендемічних та субендемічних видів які характерні для південого-сходу України. У складі флори НПП  14 реліктових видів.

Багатий тваринний світ парку, але за видовим різноманіттям не мають собі рівних пернаті. У суворі зими поблизу закованого у крижаний панцир моря комфортно почуваються біла полярна сова й пуночки, у теплі – на лиманах влаштовуються граційні лебеді-шипуни. В період міграції серед численної армії мігруючих птахів можна побачити степову красуню дрохву, лісового самітника чорного лелеку, посланницю далекої тундри червоно волу казарку та гірського мандрівника грифа.

Гордістю парку є численні поселення гідрофільних птахів, а угруповання на стрілці Кривої коси унікальне в масштабах Європи. Тут, на кількох гектарах черепашкового пляжу, який майже з чотирьох боків омивається Азовським морем, гніздяться десятки тисяч рябодзьобого, річкового та малого крячків, сріблястого мартина то мартина каспійського.

Влітку 2009 року на «дзензику» Кривої коси вперше в новітній історії за гніздилися кучеряві пелікани. Це єдиний науково підтверджений факт розмноження цих, занесених до Червоної книги України, птахів у нашій державі.

Розповсюдження каспійського мартина обмежене всього кількома місцями на Євразійському континенті. Вид занесено до Червоної книги України і показово, що з початком активної охорони у «Меотиді» чисельність цих птахів різко зросла від з маленького поселення до величезної колонії. Співробітники парку роблять усе, щоб так само склалася доля й занесених до Червоної книги України ходуличника, кулика-сороки, пісочника морського, лучного та степового (одне з останніх місць перебування в Україні) дерихвостів, чорноголової вівсянки (єдине в Україні групового гніздування), дельфіна-азовки, степового тхора, перегузні, борсука, мишівки степової і вухатого їжака (єдине в Україні місце перебування), жовточеревого полоза, а також всіх понад 250 видів птахів, зареєстрованих в межах парку (близько 100 з яких гніздяться), 49 видів ссавців, 7 видів плазунів, 5 видів земноводних, 79 видів риб, понад 1500 видів комах та багатьох інших безхребетних тварин, що мешкають у парку.

Що можна подивитись

Національний природний парк «Меотида» надасть можливість особисто відчути таласотерапевтичний ефект природного раритету планетарного масштабу – наймалішого, найпрісноводнішого, наймілководнішого, найпродуктивнішого і найвіддаленішого від Світового океану на Земній кулі моря, відвідати діючи та законсервовані розкопки, доторкнутися до каміння, що вкладено руками наших пращурів понад 100 000 років тому, насолодитися мальовничими пейзажами, які вражали погляд стародавніх греків і римлян, гунів і хазар, побачити пам′ятки культури золотої орди і Кримського ханства, помилуватися скіфськими курганами, віддати данину шани Братським могилам воїнів Великої Вітчизняної війни, рідним місцям людей, які стали гордістю нашої держави. Відвідування музею всесвітньо відомого полярного дослідника Георгія Яковича Сєдова у селищі, що носить його ім′я, змусить Вас по-новому оцінити роль наших земляків в новітній історії держави.

Після вражаючою прогулянки морем можна досить легко відчути себе Робінзоном на зусібіч оточених водою ділянках кіс, з висоти пташиного польоту спостерігати за багатотисячними поселеннями пернатих, помилуватися не завдавши шкоди, найрідкіснішими представниками флори та фауни, зазирнути в єдину на півдні Донбасу карстову печеру, відчути наскільки смачніші на природі традиційні страви народів Надазов′я і вдосталь накопичити життєвої енергії, щоб дочекатися наступного побачення з «Меотидою».

Найцікавішою в національному природному парку «Меотида» є кінцева частина Кривої коси, що вузькою п′ятикілометровою смугою спрямована у відкрите море. Завдяки щільній охороні та науково обґрунтованим заходам тут відродилося унікальне для Європейського континенту поселення гідрофільних птахів. Для ознайомлення з ними пропонуються два маршрути:

1. Відвідування 26-метрової оглядової вежі та спостереження за допомогою сучасних оптичних приладів. Потім перегляд 45-хвилиного фільму, що знятий та змонтований співробітниками парку.

2. Водна екскурсія навколо Кривої коси, довжиною 10 кілометрів та тривалістю 90 хвилин, на яхті (15 пасажирів) або катері(5 місць).

Контакти адміністрації

Адреса:
вул. Кірова, 80а
м. Новоазовськ,
Донецька область,
87600,
Тел./факс: (062)335-18-99, (06296)3-23-27
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Web-site: www.meotida.dn.ua

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ