Природно-заповідний фонд України — Кременецький ботанічний сад

GTranslatemultilingual websitetranslation delivery network

Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:

Територія Кременецького ботанічного саду знаходиться в околицях міста Кременець Тернопільської області. В західному напрямку від його центру і повністю представлена гористою місцевістю (розташована в межах Волино-Подільської височини). Включає в себе гори - Воловиця, Гостра, Куличівка, Осовиця та Калинівка, а також утворену в наслідок ерозійних процесів так звану Куличівську ущелину. Абсолютна висота верхніх відміток складає 399 м, нижніх 255 м.

Площа: 200 га, з яких 170 га - лісові насадження штучного та природного походження, трав’янисті ценози степової і наскельної рослинності та 30 га – колекційно-експозиційні ділянки.

Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.

Кременецький ботанічний сад створено з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи. Він поєднує на своїй території природні масиви екзотичних ландшафтів південної частини Кременецьких гір та колекційно-експозиційні ділянки на яких широко представлені світова та вітчизняна флори. Захоплюючі пейзажі, мальовничі краєвиди, неповторні картини природи відкриваються з території саду. Значна кількість рідкісних, оригінальних та унікальних видів природної флори, зібраних на цій території, лише підкреслює значення і роль КБС у сфері збереження й охорони біорізноманіття. Тут створені чудові умови для проведення наукових досліджень, відпочинку населення, пропаганди природоохоронних знань і екологічного виховання.

Ботанічний сад є навчальною та науковою базою для проходження навчально-виробничої практики та наукових досліджень студентів ряду навчально-освітніх закладів України таких як Національний університет «Києво-Могилянська академія», Львівська політехніка, Волинський Національний університет імені Лесі Українки та Рівненський державний гуманітарний університет.

Наукові дослідження на території саду проводяться з метою вивчення, акліматизації, розмноження та збереження як видового складу регіональної флори, так і інтродукованих видів рослин з інших кліматичних зон; вивчення ритмів росту і розвитку інтродукованих рослин, їх продуктивні показники, стійкість до шкідників і до хвороб; запровадження у промислове виробництво, присадибні ділянки, нових перспективних видів; інтродукція та використання якісних характеристик трав’янистих і деревних декоративних рослин з метою створення стійких композицій; вивчення декоративних властивостей дендрофлори та трав'янистих рослин, рослинності водойм та альпійських територій для створення об'єктів декоративно- садового мистецтва; створення нових колекцій та експозицій.

Ботанічний сад співпрацює з навчальними закладами та науковими установами Європи, Америки, Азії (Італія, Голландія, Польща, Росія, Канада, Республіка Корея).

Сьогодні основна увага зосереджена на відродженні та реставрації історичної частини території саду, впорядкуванні, освоєні нових територій, створення експозиційних ділянок (коніферетум, сад магнолій, розарій, альпінарій, сад витких культур, декоративний плодовий сад), розвитку рекреаційної діяльності, впровадженні енергозберігаючих технологій, організації еколого-натуралістичного центру. Підсумком реалізації цих завдань повинно стати досягнення головної мети – становлення ботанічного саду як наукової та освітньо-виховної природоохоронної установи для всієї території північного заходу України.

Особлива увага надається еколого-освітній діяльності. З цією метою на території саду діють 5 екологічних маршрутів , які містять навчально-пізнавальну, еколого-виховну, рекреаційно-оглядову інформацію. Маршрути охоплюють майже всю територію саду і дають можливість максимально ознайомитися із різноманіттям видового складу рослин та ландшафтними композиціями. В планах також розбудова туристичної інфраструктури тощо.

Історія створення

Кременецький ботанічний сад є одним із найстаріших ботанічних садів України початку ХІХ ст. і відноситься до видатних природно-культурних пам’ятників України.

Заснований Кременецький ботанічний сад в 1806 році при Вищій Волинській гімназії (від 1819 р.- Кременецький ліцей), який мав стати навчально-освітньою та науковою базою для студентів ліцею.

Протягом 1806-1809рр. над проектом ботанічного саду та його втіленням працював відомий ірландський майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Мак-Клєр. Площа саду становила 4,5га, у його склад ввійшли - парк відпочинку, розарій, шкілки, три оранжереї, парники і аптекарський город. Зібрана Д. Мак-Клєром колекція живих рослин нараховувала 480 видів місцевої флори та 760 екзотів. Для створення колекції використовувались саджанці та насіння з парків України, Росії, Швеції та Англії.

У 1809 році директором саду став доктор медицини, ботаніки та зоології, австрієць Віллібальд Бессер. Площа розширюється до 20га. Кількість видів культивованих рослин зросла до 1200, а сад став одним із кращих та відомих далеко за кордоном. У 1810 році був надрукований перший каталог рослин ботанічного саду, а в 1811 році – наступний, в якому були описані 2347 видів флори. Саме тут започатковано наукові дослідження рослин в Україні.

Після закриття ліцею 1832 року Кременецький ботанічний сад припиняє діяльність як науково-дослідна установа. Основна колекційна база була вивезена у м. Київ для організації університету св. Володимира (нині Національний університет ім. Т. Шевченка) та ботанічного саду при ньому (тепер ім. акад. О.В. Фоміна).

Таким чином, після 40-річного існування один із найчудовіших на той час у Європі об’єктів ботанічної науки занепав.

Спроби відновити роботу саду проводились в 1921-39рр., 1951-69рр.

Лише у 1990 року Постановою Ради Міністрів України було відновлено статус Кременецького ботанічного саду як державного. До 2011 року він існував у віданні Кременецької міської ради, а з 2001року переданий у підпорядкування Міністерству екології та природних ресурсів України.

Площа саду складає 200га і поділяється на 4 функціональні зони: заповідна (ділянки природного походження), наукова зона (колекційні та експериментальні ділянки, ділянки рідкісних, реліктових та ендемічних видів), експозиційна зона (старий парк, сад магнолій, сад витких культур, коніферетум, альпінарій та ін.), господарська зона.

Сьогодні в структурі ботанічного саду функціонує 5 наукових відділів: дендрології, квітниково-декоративних рослин, фітосозології, акліматизації плодових та ягідних культур, лікарських рослин та нових культур, а також відділи: рекреаційного благоустрою, державної охорони, відтворення та використання природних ресурсів, господарський; сектори: екологічної освіти, фінансово-економічний. Штат працівників складає 60 чоловік.

Колекційний фонд установи нараховує понад 2000 таксонів. Тут зростають вікові дерева, які являються однолітками саду та прикрашають своєю величчю краєвиди.

В колекціях широко представлені світова дендрофлора, квітниково-декоративні та лікарські рослини, плодово-ягідні культури. Створено колекції нових овочевих, кормових та пряносмакових рослин. Також культивуються рослини природної флори. Раритетний фонд судинних рослин природних ценозів на території ботсаду представлений понад 100 видами, з яких більше 50 занесено до Червоної книги України. Формуються колекційно-експозиційні ділянки (коніферетум, розарій, арборетум, сад магнолій, рододендронів, бузків, формовий плодовий сад та ін.), функціонують розсадники розмноження, де вирощується посадковий матеріал.

Останніми роками на базі Кременецького ботанічного саду проведено чотири міжнародні наукові конференції (1999, 2007, 2009, 2012 р.р.). Видано перший після відродження установи Каталог рослин (2007 р.). Започатковано міжнародну співпрацю.

Крім виконання функцій наукового, навчально-освітнього та виховного закладу ботанічний сад має значні перспективи на майбутнє як об’єкт рекреаційного призначення.

Що можна подивитись

Територія Кременецького ботанічного саду розташована на межі двох геоботанічних районів - Малого Полісся і Кременецьких гір (західних схилів), звідки відкриваються захоплюючі пейзажі, мальовничі краєвиди, неповторні картини природи та широко представлено флористичне різноманіття природної рослинності, зокрема унікальність ценозів наскельних степів Кременецьких гір з рідкісними видами у травостої.

На території саду знаходяться цікаві природні об’єкти. З гори Воловиця та старого кар’єру відкриваються чудові панорами нашого краю, а в Куличівській ущелині навіть у спеку панує царство прохолоди. Тут можна відпочити від буденної суєти, відновити фізичні та духовні сили.

Створено колекції квітниково-декоративних, лікарських, нових овочевих, кормових та пряносмакових рослин, шпилькових, листяних, плодово-ягідних дерев та кущів, рослин природної флори, зокрема регіонально-рідкісних, ендемічних та червонокнижних видів рослин.

Окрім цього числених відвідувачів приваблюють колекційно-експозиційні ділянки (коніферетум, арборетум, сад магнолій, рододендронів, бузків, монохромні сади, формовий плодовий сад та ін.), функціонують розсадники розмноження, де вирощується посадковий матеріал для реалізації.

Кожному, хто відвідає Кременецький ботанічний сад назавжди залишаться в пам’яті мальовничі ландшафти території, рослинні експозиції, які репрезентують світову і вітчизняну флори, шум вікових дерев та барвистий калейдоскоп квітів.