Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
Карпатський національний природний парк розташований на території Яремчанської міської ради та Верховинського району Івано-Франківської області.
Площа: 50495 га, у тому числі надано у постійне користування 38591 га.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Карпатський національний природний парк поєднує на своїй території типові для Чорногори та Горган гірські і долинно-річкові природні комплекси, цінні історичні, архітектурні та етнографічні пам’ятки. Тут створені чудові умови для проведення наукових досліджень, відпочинку й оздоровлення населення, пропаганди природоохоронних знань і екологічного виховання.
Наукові дослідження на території парку проводяться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розроблення наукових засад охорони, відтворення й використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів. Парк співпрацює з національними парками Італії, Польщі, Франції, Німеччини та ін.
На наукових засадах розробляється  нове функціональне зонування національного парку. В заповідну зону мають увійти найцінніші пралісові, субальпійські та альпійські ділянки, на яких масово ростуть ендемічні та реліктові види й фітоценози, знаходяться верхів’я витоків усіх приток Прута і Чорного Черемоша, а також інші унікальні ділянки, які відіграють стабілізуючу гідрологічну роль.

Історія створення

Українські Карпати – це місце сили, енергії, творчої наснаги,  здоров’я нації. Сюди приїжджають звідусіль по натхнення, тож зрозуміло, чому за кількістю літературних творів і пісень, малярських полотен, виробів народних майстрів цей край утримує першість. У великій скарбниці знань і відомостей про Карпати належне місце посіли й наукові дослідження.

Створенню Карпатського національного природного парку передував понад півстолітній шлях пошуку, досліджень. Ідея охорони найцінніших територій Карпат зародилася ще на початку XX століття. Завдяки грунтовним науковим дослідженням Карпат було встановлено, що цій гірській системі притаманна особлива біогеографічна оригінальність, тут збереглися  унікальні для  Центральної Європи пралісові екосистеми.

Знаковою для  світової  спільноти стала Міжнародна конференція  з охорони природи, що відбулася 1913 року в Берні (Швейцарія).  Учені запропонували задля збереження органічного світу створити у різних природно-географічних зонах мережу резерватів і національних парків, в тому числі й міжнародних.         Частина нинішньої території парку з 1968 по 1980 рік була у складі Карпатського державного заповідника.

Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР 1980 р. у басейні річок Прута та Чорного Черемоша Івано-Франківської області було створено  перший в Україні Карпатський державний природний національний парк.  Нині  його площа  – 50495 га. Парк охоплює надзвичайно цінні з ландшафтно-екологічної, ботаніко- і зоогеографічної та природоохоронної точок зору гірські екосистеми у найвищому східному секторі Українських Карпат. Сприятливі кліматичні умови зумовлюють багатство і видову різноманітність тутешнього  рослинного світу.

Природні особливості

Територія  КНПП ділиться на три геоморфологічні райони: хребет Чорногора, Ворохтянське низькогір’я, середньовисотні Горгани.

Найвищим хребтом Українських Карпат є Чорногора, середня висота якої 1850 м, а довжина – близько 30 км.  Шість вершин Чорногори перевищують 2000 м н.р.м: Говерла (2061м), Бребенескул (2036 м), Піп-Іван (2022м), Гутин-Томнатик (2018м), Ребра (2001м). Головна водна артерія парку – ріка Прут – бере  початок біля підніжжя Говерли на висоті близько 1800 м. і на своєму шляху вбирає в себе чисельні притоки: Прутець Чемигівський, Кам'янка, Жонка, Женець, Піги, Прутець Яблуницький, Гомулець та інші. Дно Прута нерівне, кам'янисте, течія швидка, тому на річці та її притоках багато водоспадів та порогів. Мальовничо-красиві водоспади Пробій на ріці Прут у Яремчі та Гук на ріці Женець приваблюють численних туристів і «екстремалів», які зважуються позмагатися зі стихією води. Поблизу сіл Шибене та Дземброня протікає відома, оспівана в піснях, ріка Чорний Черемош. Її найбільшими притоками є Шибенка, Дземброня, Бистрець. Парк має два гірські «ока» – озера льодовикового походження із красномовними найменуваннями Несамовите і Марічейка. Перше розташоване на південно-східному кам’янистому схилі гори Туркул на висоті 1750 м. Його глибина – 1-1,5 м, площа водного дзеркала – 0,3 га. Озеро Марічейка виникло у великому льодовиковому цирку на північно-східному схилі гори  Шурин-Гропа  на висоті 1510 м.  Його площа – до 1 га, глибина – до 1 м. На території парку близько 800 природних джерел. Лікувальні сульфатні, гідрокарбонатні, кальцієво-магнієві, води є особливою рекреаційною цінністю.

У флорі парку нараховують 1105 видів судинних рослин. Вони об'єднуються у 94 родини та 420 родів. Раритетна компонента у флорі парку складає 80 видів з Червоної книги України, 4 види з Європейського Червоного списку. На території парку зро¬стає близько 60 видів карпатських ендеміків та реліктів.         Карпатська гірська система внаслідок своєї геоморфологічної будови відрізняється екологічною і біогеографічною індивідуальністю, яка полягає у тому, що з висотною зміною кліматичних і грунтових умов, змінюється і висотний розподіл рослинності.  Рослинний пояс  букових лісів розташований в передгірних та гірських районах парку. Корінні типи лісу – свіжі та вологі бучини з домішкою явора, клена гостролистого, в’яза гірського. Пояс мішаних хвойно-листяних лісів сформувався в зоні з дещо меншою сумою температур. Тут формуються ялицево-смереково-букові асоціації. У парку збереглися найбільші в Українських Карпатах суцільні масиви мішаних і чистих смеречин, що займають висоти від 1100 до 1600 м н.р.м. Вище смерекових лісів поширений субальпійський пояс з характерним для нього криволіссям із сосни гірської (жерепу), душекії зеленої, ялівцю сибірського та субальпійських лук, лук – костричників, біловусників, щучників. Тут зустрічаються рідкісні угруповання рододендрону східнокарпатського, наскельниці лежачої, верби трав’яної та Китайбеля. Трав'яний покрив формують в основному лишайники та мохи.Альпійський  пояс розташований від висоти 1850 до 2061 м, лише в районах високогірних ландшафтів у Чорногірському масиві. Іх зеленувато-руду однотонність урізноманітнюють невеликі яскраві плямки різнотрав'я – тирличу жовтого, дзвоників альпійських, анемони нарцисоцвітої, сну білого.

Особливою цінністю парку є смерекові, ялицеві та букові  праліси віком від 170 до 220 років. Цей сегмент дикої природи зберігся  завдяки недоступності та заповіданню окремих  лісостанів ще з часів Польської держави.

Багатий та різноманітний тваринний світ парку.  Тут зареєстровано близько 200 видів хребетних та близько 600 видів  безхребетних тварин. Зоогеографічною специфікою Карпат є те, що в гірську систему не проникають ряд рівнинних видів. В цілому фауна Карпат носить характер "острівної" гірської тайги, яка чітко виділена на території парку. Тут сформувався специфічний комплекс бореально-тайгових і гірських видів хребетних, які не зустрічаються на прилеглих територіях, а деякі є ендеміками. До них належать: форель струмкова, тритон альпійський, саламандра плямиста, кумка жовточерева, глушець карпатський, білослинний і трипалий дятли, горіхівка, білозобий дрізд, тинівка альпійська, плиска гірська, кутора мала, білка карпатська, снігова і мала водяна нориці, олень карпатський, ведмідь бурий та деякі інші види. Тут зареєстровано 9 видів риб (Pisces), з яких до Червоної книги України (ЧКУ) занесений лосось дунайський.  Виявлено 10 видів класу земноводних, з яких тритони карпатський і альпійський та саламандра плямиста занесено до ЧКУ. Клас плазунів представлений 6 видами, з них мідянка занесена до ЧКУ.

Клас птахи нараховує більше 110 видів, з яких 14 занесено до Червоної книги України: лелека чорний, пiдорлик малий, беркут, лунь польовий, сапсан, глушець, пугач, сич волохатий, сичик-горобець, сова довгохвоста, сипуха, тинiвка альпійська, золотомушка червоночуба. На території КНПП клас ссавців представлений 53 видами, з яких 11 занесено до Червоної книги України: бурозубка альпійська, кутора мала, підковоніс малий, нориця мала водяна (повх), нориця снігова, горностай, норка європейська, борсук, видра, кіт лісовий, рись, ведмідь бурий.

Фауна безхребетних найбільш багаточисельна група тварин на території парку. Серед величезної кількості ентомофауни в КНПП зареєстровано 14 видів комах, які занесені до ЧКУ (жук-олень, розалія альпійська, махаон, райдужниця велика, чорнушка манто, ведмедиця-хазяйка, бражник мертва голова та інші).

Що можна подивитись

Працівники парку створили належні умови для відпочинку та оздоровлення туристів, подбали  про мережу еколого- і науково-пізнавальних маршрутів загальною протяж¬ністю  понад  400 км.  Одним з  найпопулярніших відпочинкових місць є зона відпочинку «Воротищі», що  при виїзді із села Микуличин. В давнину на цьому місці, ще за часів князювання Данила Галицького, знаходилась сторожова варта воєводи Микули. Серед багатьох туристичних маршрутів особливим місцем поклоніння природі є «Стежка Довбуша» – найцікавіший маршрут, який є дуже популярним туристів. Нові стенди, які розповідають про територію КНПП, історичне та культурне минуле цього краю, малі архітектурні форми, кам’яні сходи та дерев’яні перила, що роблять комфортним та безпечним відвідування стежки туристами, – все це зробило маршрут подібним до благоустрою кращих європейських туристичних стежок. Велике зацікавлення викликає відвідування вольєрного господарства, особливо його поселенці – дикі кабани та благородні олені. Панорама величних Українських Карпат відкриється тим, хто здолає маршрут «На  г. Говерла» протяжністю 10,5 км.  У Яремчі є дивовижний водоспад "Пробій", котрий з шумом скидає свої води на фоні великих кам'яних брил, що створює надзвичайно величний пейзаж незвичної краси. Мальовничим куточком Горганського масиву є водоспад Гук, де вода вільно падає згори близько 15 метрів, а навколо милує око багата та красива лісова природа. Окрім цікавих природних місць, варто відвідати пасіку та об`єкти полонинського господарства. Сучасна туристично-рекреаційна база на території Карпатського НПП має лікувально-оздоровчі комплекси, будинки і бази відпочинку, санаторії, навчально-спортивні та туристичні бази, туристичні відпочинкові комплекси, дитячі оздоровчі табори, приватні пансіонати, готелі,  садиби зеленого туризму.

Гуцульщина пишається своєю культурно-історичною спадщиною. Це один з найцікавіших етнографічних областей України, який зберіг  свою культуру, історію, самобутність. Гуцули відрізняються від інших українців своїм говором, одягом та будовою жител. Це один з найцікавіших етнографічних  регіонів України, який зберіг самобутність у всьому: побуті, звичаях, будові культових споруд й жител.  На території КНПП взято під охорону держави ряд пам’яток історії та культури. Поширеними видами народного ужитково-декоративного мистецтва є різьба і випалювання на дереві, художня обробка металу, гончарство, килимарство, ткацтво, писанкарство, вишивка.  Багатий гуцульський фольклор зачаровує гостей Карпатського краю.  Натхненне мистецтво місцевих умільців відобразилось в архітектурних спорудах та пам`ятках сакрального мистецтва. На території Карпатського НПП добре збереглися дерев`яні церкви ХVII-XX століть, збудовані у традиційних формах гуцульської школи. Вони вражають своєю красою і гармонією та є справжніми шедеврами сакрального мистецтва.  

Екотуристичний візит-центр Карпатського НПП.

З 2009 року в Карпатському НПП працює екотуристичний візит-центр, який відображає своєрідну модель українського національного парку, що включає в себе три найважливіші компоненти: природу – красу та унікальність природного ландшафту, історію – характерність та неповторність історико-етнографічного середовища, релігію – сакральність, святість місцевих пам’яток архітектури, культових споруд. Це триєдинство було генетично закладено в свідомості місцевих жителів – гуцулів, яке передається з покоління в покоління.

Візит-центр створено завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу в рамках проекту «Створення транскордонної мережі розвитку та просування туризму між Івано-Франківською областю України та повітом Марамуреш Румунії». Проект реалізовувався «Туристичною асоціацією Івано-Франківщини» у партнерстві з Карпатським національним природним парком, Івано-Франківською обласною державною адміністрацією та Асоціацією «Еколоджік», Румунія.

Головною метою створення та функціонування візит-центру у м. Яремче є сприяння розвитку привабливого еколого-туристичного іміджу території Карпатського НПП. На сьогодні – це єдиний туристичний об’єкт в Івано-Франківській області, який репрезентує не тільки місцевість, а і сучасні концепції охорони довкілля у привабливому та цікавому для відвідувачів форматі. Тут відвідувач може отримати доступ до інформації про край, природоохоронні території, багатство флори та фауни, культуру та побут місцевих жителів, придбати безкоштовно чи за помірну ціну інформаційні та промоційні матеріали.

Cпоруда візит-центру складається із різних секцій, які демонструють екологічне навчання, головні атракції Карпатського НПП, місцеву гуцульську культуру, правила поведінки в природі.

Секція змінних експонатів створює можливість для показу тимчасової експозиції (плакатів, художніх полотен), які регулярно змінюються. Виготовлено карту-схему Карпатського НПП, де за допомогою світлин відображено найцікавіші та найбільш відвідувані туристичні маршрути, які супроводжуються ілюстрованими інформаційними матеріалами.

 Досить оригінальним є відтворення Чорногірського хребта у вигляді макету гірських вершин, висота яких перевищує 2000 м н.р.м.  Також розміщені три діорами з відображенням різних елементів природних комплексів біляводної, лісової та субальпійської екосистем (краєвиди, представники флори і фауни тощо).

Є створена композиція інформаційних стендів (полонинське господарювання, гуцульський уклад життя та особливості побудови гуцульського оседку), фрагмент гуцульського житла та предметів домашнього вжитку місцевих жителів, яка в цілому відтворює етнографічні особливості  Карпатського краю.

В зручному мультимедійному конференц-залі, який дозволяє зібрати разом 70 осіб, є можливість проведення конференцій, семінарів та круглих столів. Пропонується відвідувачам перегляд ексклюзивного демонстраційного фільму про географію, історію, етнографію та туристичні атракції Карпатського регіону, який створено та озвучено 6-ма мовами (українською, англійською, німецькою, румунською, польською та російською) в ході проекту, як і сам візит-центр та інші промоційні продукти.

Цей сучасний та функціональний заклад, унікальний на сьогодні в Україні, покликаний затримати туристів в регіоні, максимально зацікавивши їх екотуристичними принадами краю. Тому радо запрошуємо жителів та гостей нашого краю відвідати візит-центр. Ви будете приємно вражені.

Контакти адміністрації

Поштова адреса:
вул. Стуса, 6, м. Яремче, 
Івано-Франківська обл.,
78500.
Тел: (03434) 2-27-31, 2-22-59, 2-11-55, 2-11-57, 2-27-59,
факс: (03434) 2-28-17,
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
web-сайти: www.cnnp.if.ua та www.cnnp.yaremcha.com.ua

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ