Загальна інформація

Адміністративно-територіальна розташування:
КАЗАНТИПСЬКИЙ – природний заповідник, щознаходиться у Ленінському районі АР Крим.
Площа: 450,1 га, з них394,1 га – суходіл та 56 га – акваторія Азовського моря.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів.
Мис Казантип на Керченському півострові є однією з найцікавіших геологічних пам'яток Криму. Він являє собою кільцеподібний риф, який був утворений як острів, коли морське дно повільно піднімалося ще в сарматський та меотичний періоди. Так, кільцева гряда з рифових вапняків вийшла на денну поверхню і утворила казаноподібну форму рельєфу. Назва "Казантип" у перекладі з тюркської це означає "дно казана".
Саме тут на північно-західному узбережжі півострова і розташовується Казантипський природний заповідник. Тут ніжно і весело хлюпочуть хвилі Азовського моря, тут тихо співає вітер і від цього співу зникає журба і розквітає радість.

Історія створення

Заповідник був створений у травні 1998 року на площі 450,1 га. Важливим моментом є те, що площа заповідника є невеликою. Для покращення охорони необхідним є розширення території. Це можна зробити, долучивши до складу заповідника котловину м. Казантип, а також території заказників "Астанійські плавні", "Караларський спеп" та інших і створивши охоронну зону на акваторії Азовського моря біля м. Казантип.

Природні особливості

Казантипський природний заповідник - це унікальний природний об'єкт. Геологічна та геоморфологічна своєрідність, багатство флори та фауни, незвична для рівнинного Криму збереженість еталонних оригінальних та самобутніх ландшафтних і флористичних комплексів ставлять його в один ряд з найвизначнішими пам'ятками природи Криму.

За схемою фізико-географічного районування територія заповідника входить до Кримського степового краю Південно-степової підзони Степової зони. Рослинність за геоботанічним районуванням відноситься до Керченського округу Приазовсько-Чорноморської підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.

Клімат цього району помірно континентальний, посушливий, з жарким літом (максимальна температура для мису Казантип становить +35,7°С), із засухами і суховіями та короткою, досить теплою зимою з періодичними нетривалими морозами та непостійним сніговим покривом (мінімальна температура -22,3°С). Середньорічна температура повітря у цьому районі становить +10,8°С. Безморозний період триває 200 днів. Кількість річних опадів складає 400 мм, їх найбільше випадає у літньо-осінній період. Панують північно-східні вітри, які часто досягають сили ураганів, характерними є тумани та підвищена вологість повітря.

Мис Казантип - одна з найцікавіших геологічних пам'яток Криму. Він складений моховатковими вапняками із Membranipora lapidosa. Зовнішня кільцева гряда Казантипу схожа на давній атол, а плоске дно котловини - на осушену лагуну. Проте насправді мис - це типова випукла брахіантикліналь з пологим нахилом пластів на її крилах. Він являє собою кільцеподібний риф, що утворився як острів при повільному піднятті морського дна ще в сарматський та меотичний періоди. Кільцева гряда з рифових вапняків вийшла на денну поверхню, створивши характерну для мису казаноподібну формурельєфу, завдяки якій він і отримав свою назву - "Казантип", що в перекладі з тюркської означає "дно казана". Узбережжя мису надзвичайно розчленоване. Поверхня багатьох зовнішніх схилів є складним чергуванням цирків, карстових воронок, тріщин та хаотичним нагромадженням скель. Невеликі бухти узбережжя закінчуються вапняковими обривами, що переходять у степ.

Мальовничий ландшафт доповнюється оригінальним і самобутнім рослинним покривом. Тут збереглися цілинні ділянки ковилового, петрофільного, чагарникового та лучного степу, охороняються галофітні фітоценози прибережної смуги та зарості морських водоростей. Особливий інтерес становлять вапняки, на яких ростуть найрідкісніші, реліктові, ендемічні та погранично-ареальні види флори Криму. Оригінальною є флора літоральних, псамофільних та галофільних ландшафтних комплексів із середземноморськими видами.

Всього у флорі Казантипу налічується 541 вид судинних рослин, що становить дещо більше 40% флори рівнинного Криму або біля 60% флори Керченського півострова. З них відмічено 3 вузьколокальних, 17 кримських, 28 кримсько-новоросійських, 2 кримсько-таманські та понад 50 причорноморських і приазовських ендемів. У флорі заповідника зареєстровано також 30 видів мохоподібних, 75 видів лишайників, 28 видів водоростей. Тут зростають також 14 видів справжніх грибів.

До Червоної книги України занесені 25 видів, що зростають у заповіднику: фіалка біла, катран мітрідатський, чебрець прибережний, волошка Талієва, офрис оводоносна; мачок жовтий, смілка Сирейщикова, півонія тонколиста, астрагал дніпровський, чебрець несправжньогранітний, асфоделіна жовта, тюльпани двоквітковий та Шренка, штернбергія пізньоцвіта, холодок прибережний, анакамптис пірамідальний, зозулинець різнобарвний, 5 видів ковили - дніпровська, Браунера, тирса, Лессінга та понтична, диктіота дихотомічна, ксантопармелія камчадальська та рамаліна рвана. Тут охороняються також 4 види рослин, занесені до Європейського червоного списку: бурачок чашечкоплодий, гвоздика ланцетна, катран мітрідатський та чебрець Дзевановського.

Не менш різноманітною є і фауна заповідника. За попередніми даними тут зареєстровано 4 види ракоподібних, 19 - павукоподібних, 429 - комах. Хребетних тварин відмічено 188 видів, з них 80 видів риб, 1 вид земноводних, 4 - плазунів, 81 - птахів та 22 види ссавців. У заповіднику охороняються 6 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 35 видів, занесених до Червоної книги України, та близько 50 видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією. Із "червонокнижних" безхребетних тут мешкають: мізиди аномальна та зубчаста, кріт морський, краб трав'яний; ембія реліктова; ліксус катрановий; зегрис Евфема, пістрянка весела, махаон, подалірій, аврора біла, шовкопряд Балліона; мегалодонт середній, арге Беккера і ін.; із хордових: жовтопуз, полози жовточеревий і чотирисмугий, гадюка степова, ходулочник, кулик-сорока, огар, боривітер степовий, лунь польовий, підковоніс великий, тхір світлий і ін.

До території заповідника входить прибережно-аквальний комплекс біля м. Казантип (56 га) - типове для цього біогеографічного регіону водно-болотне угіддя. Воно віднесено до водно-болотних угідь міднародного значення і є особливо цінним для підтримання біологічного різноманіття регіону, місцем зосередження галофітних біоценозів та морських макролітів, має велике значення для підтримання життєдіяльності водоплавних птахів: чаплі великої білої, чаплі малої білої та огаря, який тут гніздиться. Цей аквальний комплекс є важливим місцем нересту, нагулу та зимівлі аборигенних видів риб.

Контакти адміністрації

Адміністрація заповідника знаходиться у м. Щолкіно Ленінського району у Автономній Республіці Крим.
Тел.: (0657) 6-85-98, 6-85-08, 2-31-26
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ