Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
Національний природний парк "Дворічанський" розташований у північно-східній частині Харківської області на території Дворічанського району.
Площа: 3131,2 га, з яких 658,8 га надано у постійне користування
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Дворічанський національний парк – унікальний та найбільший в Україині осередок крейдяних ландшафтів, флори і фауни, обмежених в поширенні схилами Середньоруської височини. Крім крейдяних схилів р. Оскіл, на території парку знаходиться заплава та річище р. Оскіл, які зберіглися в відносно первісному стані, невеликі ділянки байрачних дібров, соснових та вільхових лісів. Багато з видів, що зустрічаються на території парку, є ендеміками та реліктами, мають величезни дизюнкції в ареалі і є свідками булих геологічних епох. Не зважаючі на невеликий вік установи, вона має величезний потенціал для ведення наукових досліджень, рекреації та еколого-освітньої діяльності.

Історія створення

Національний природний парк "Дворічанський" є молодою природоохоронною установою. Його організовано Указом Президента України від 11 грудня 2009 р. Створенню Парку передувала велика підготовча робота, яка проводилася з ініціативи професора кафедри зоології та екології тварин Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна Токарського В.А. Починання знайшло підтримку з боку голови Харківської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок Авдєєва А.С. За майже десять років вчені з різних наукових установ м. Харкова обстежили територію і розробили проект створення Парку.

Метою створення Національного природного парку «Дворічанський» є збереження унікальної для України крейдяної флори і фауни. Основними задачами Парку є організація наукових досліджень, створення умов для організованого туризму і відпочинку, пропаганда природоохоронних знань та екологічного мислення.

Природні особливості

Територія парку простягається неширокою – до 5 км, смугою на 19 км вздовж р. Оскіл, охоплюючи плакорні ділянки та бокові балки з байрачними лісами в їх верхів’ях, крейдяні відслонення та вкриті крейдяним степом більш пологі ділянки схилів правого берега долини ріки, заплаву Оскола та невеличкі масиви заплавних лук та лісів на його лівому березі.

В постійне користування Парку передані найбільш цінні з природоохоронної точки зору ділянки схилів правого уривчастого схила долини ріки. Тут зростає ціла низка крейдяних рослин, поширені унікальні рослинні угруповання. Цю територію включено в абсолютно заповідну зону парку.

Парк розташовано в басейні водозбору р. Дон, в межах Оскіл-Донецького геоморфологічного району, що характеризується нерівномірно розвиненими яругами та масивами піску. Переважає схиловий тип місцевості, що включає балки із донними та схиловими яругами, остепнені, із зміненим травостоєм та майже відкриті крейдяні схили із типовою рослинністю «знижених Альп» та «тим’яників», байрачними лісами.

Поосколля — один з найбільш закарстованих районів Середньоруської височини. Під впливом карсту на території Пооскілля сформувалися своєрідні карстово-крейдяні ландшафти. За своєю структурою, генезисом, морфологією, динамічними зв’язками вони сильно відрізняються від суміжних ландшафтів, що мають інше походження. Характерною геоморфологічною структурою, обумовленою будовою Воронезького кристалічного щита, є так зване «крейдяне плече», яке тягнеться по лінії Вовчанськ – Куп'янськ – Сватове. Тут крейдяні відклади виходять на поверхню і утворюють мальовничі форми рельєфу.

Парк знаходиться в Старобiльській степовій кліматичній областi. Помірно-континентальні клiматичнi умови цiєї областi мають бiльшу континентальнiсть у порiвняннi з iншими степовими областями України. Середня температура повiтря в сiчнi коливається вiд –7,5 до –8 °C, у липні — +21 °C. Рiчна амплітуда температур сягає 75 °C. Річні суми опадів сягяють 450 мм.

На території району протікає декілька річок та струмків, які впадають у найбільшу річку району — Оскіл. Ця річка є другою за величиною та значенням в області і найбільшою лівою притокою р. С.Дінця.

На територiї Парку переважають крейдяні ґрунти та чорноземи типовi глибокi середньогумуснi i чорноземи звичайнi глибокi середньогумусні На крутих схилах вододілів та уступах правих берегів річок, а також на випуклих схилах балок (переважно в їх нижній частині) лес часто змитий повністю, і там материнськими є третинні породи (піски, крейда).

Cмуга крейдяних відслонень корінного берега та прилеглі до них ділянки крейдяного та чагарникових степів мають велику ботанічну цінність. Вони відносяться, за класифікацією Є. М. Лавренка (1956), до причорноморських тим’янників та тим’янникових степів, у складі яких він виділяє Дінецько-Донські, як найбільш багаті на ендемічні види. За класифікацією рідкісних рослинних угруповань України Ю. Р. Шеляг-Сосонко (1985) рослинні угруповання крейдяних відслонень можна віднести одразу до трьох категорій:

1. Угруповання, в яких домінантами виступають рідкісні, реліктові види. До них можна віднести угруповання з домінуванням Полина суцільнобілого Artemisia hololeuca Bieb. ex Besser; угруповання з домінуванням Пивонії тонколистної Paeonia tenuifolia L., Дворядника крейдяного Diplotaxis cretacea Kotov., Ісопу крейдяного Hyssopus cretaceus Dubjan., Ранника крейдяного Scrophularia cretacea Fischer ex Sprengel, Шоломниці крейдяної Scutellaria creticola Fisch., Громовика донського Onosma tanaitica Klok., Осоки низької Carex humilis Leys., Астрагалу білостеблевого Astragallus albicaulis, Солодушки великоквіткової Hedysarum grandiflorum, Сонцецвітів крейдяного та звичайного Helianthemum cretaceum и H. nummularium.

2. Угруповання, унікальні для України та Європи — до них можна віднести угруповання з домінуванням ендемічних видів: Переломника Козо-Полянського Androsace koso-poljanskii Ovcz., вже згадані у першій категорії угруповання Hyssopus cretaceus, Artemisia hololeuca, Diplotaxis cretacea, Scutellaria creticola, Scrophularia cretacea, а також Льону українського Linum uсrainicum Czern., Китяток крейдяних Polygala cretacea Kotov, Маренки сіроплодої Asperula tephrocarpa Czern.

3. Корінні зональні угруповання ковилів, майже знищені людиною за межами природоохоронних територій. Як домінанти у рослинних угрупованнях згаданих ділянок було позначено такі види ковили, як волосиста Stipa. capillata та найкрасивіша S. pulcherrima. Угруповання із S. capillata добре збереглися по ділянках, що прилягають до крейдяних відслонень як по р. Оскіл, так і по р. В.Дворічна.

Всього в складі флори національного парку відзначено 37 видів, що потребують охорони. З них 22 види є ендемами і 30 видів занесені в Червону книгу України.

Для крейдяних відслонень характерна особлива, специфічна фауна хребетних та безхребетних, що складається із степових видів та мешканців уривистих, кам'янистих місцевостей. Загальне число видів ентомофауни, зареєстроване у модельному крейдяному біоценозі, за виключенням випадкових, наближається до 150. З них до 55 видів пов'язані із домінуючими видами рослин.

Обліки орнітофауни крейдяних відслонень виявили досить стабільний за своїм складом орнітокомплекс, притаманний місцевості «гірського» типу. Слід зазначити відносно велику кількість рідкісних видів денних хижаків, в тому числі й занесених до Червоної книги України орла-карлика (Hieraaetus pennatus Gm.) (світлої форми), орлана-білохвоста (Haliaetus albicilla L.), лучного луня (Circus pygargus L.).

Типовими для крейдяних дiлянок iз ссавцiв є: сурок степовий (бабак) (Marmota bobak Mull.), тхiр степовий (Mustella eversmanni Lesson), тушканчик великий (Allactaga major (Kerr.) i слiпак звичайний (Spalax microphthalmus Güld.); iз плазунiв — червонокнижні гадюка степова (Vipera renardi Bonaparte) та європейська мідянка (Coronella austriaca Laurenti).

Що можна подивитись

Дворічанщина – одне із самих мальовничих місць Харківської області. Незабутнє враження справляють крейдяні та вкриті степом схили Оскола. Особове місце у національному парку "Дворічанський" займає р. Оскіл, з її величезним рекреаційним потенціалом. Своєю чистою прохолодою водою та швидкою течією Оскіл завдячує крейдяним породам берегів. У Парку є можливість відвідати Лісову та Степову екологічні стежки. Лісовий маршрут пролягає по байрачному лісу, який відноситься до зникаючої групи лісів, невелика кількість яких збереглась на території степової та лісостепової зони України. Степовий екомаршрут пролягає біля крейдяних схилів заповідної зони Парку, знайомить з неповторною фауною та ендемічно-реликтовою флорою крейдяних степів.

Контакти адміністрації

Адреса адміністрації: 62701 Харківська область, Дворічанський район, селище Дворічне, вул. Привокзальна-51.
Тел/факс: (05750) 7-62-68
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Директор: Височин Максим Олегович.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ