Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
ГУЦУЛЬЩИНА – національний природний парк  розташований у Косівському районі Івано-Франківської області.
Площа: 32271,00 га у тому числі надано у постійне користування 7606 га.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України

Історія створення

Ідея створення  Національного парку  в Косівському  районі   зародилась в перші роки побудови незалежної  України. Саме з ініціативи громадськості, стурбованої погіршенням стану довкілля, масовим вирубуванням лісів та необхідністю збереження етнокультурної спадщини, а також завдяки наполегливості відомих науковців, депутатів рад різних рівнів, було  порушено питання про створення на Косівщині природоохоронного об’єкту. Поштовх природоохоронній  діяльності надала перша Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми Гуцульщини», що проходила в рамках Міжнародного гуцульського фестивалю (м.Косів,1993р.), одним із пунктів ухвали якої було клопотання перед Президентом та Кабміном щодо створення на Косівщині Національного Парку.

Івано-Франківська облдержадміністрація, ідучи на зустріч запитам громадськості, видала розпорядження №451 від 15.07.1996р. про створення на території Косівського району регіонального ландшафтного парку  «Гуцульщина» площею  50 тис. га. Однак, через відсутність фінансування, його робота не була налагоджена. Згодом, 25 червня 1998р. Косівська районна рада, а 28.12.1999р. 11 сесія Івано-Франківської обласної ради  третього скликання прийняли рішення про створення на базі регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» національного природного парку з однойменною назвою. Законодавчо створення Парку утвердив Указ Президента України № 456 від 14.05.2002р. «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина». Одночасно створення Парку стало результатом реалізації «Загальнодержавної програми  формування Національної екологічної мережі України  на 2000-2015 рр.» прийнятої Верховною радою у 2000 році.

Створення Парку стало гарантом збереження довкілля, поштовхом інтенсивного розвитку туризму і рекреації в регіоні. 

Природні особливості

Рельєф території Національного природного парку «Гуцульщина» складний і неоднорідний. Тут виділяють передгірну височинну область – Покутське Передкарпаття з переважаючими висотами 350-500 м над рівнем моря та область Зовнішніх Карпат, де абсолютні висоти сягають 1450-1470 м. Гірські хребти простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід. Вони здебільшого мають широкі гребені та відносно похилі схили. Між ними пролягають широкі міжгірні улоговини. Такий характер рельєфу сприяє доступності та зручності рекреаційного освоєння території Національного парку.

Найвищою вершиною НПП «Гуцульщина» є гора Ґрегіт, висотою 1472 м н. р. м. Її схили вкриті кам’яними розсипами, які мають місцеву назву «ґреготи». На деяких хребтах, зокрема на Сокільському, виступають скелі висотою 20-40 м, які є популярним місцем тренувань туристів, скелелазів та альпіністів.

Територія Парку помережена численними річками і потоками. Найбільші з них – Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош, які є правими допливами р. Прут. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади, які місцеве населення називає «гуками»  через гуркіт і шум, які вони спричиняють. Водоспади і плеса є популярними зонами відпочинку. Особливим попитом любителів водних видів відпочинку та спорту користується річка Черемош, яка протікає вздовж південної межі Парку. З нею пов’язано багато легенд, переказів, бувальщин, вона оспівана поетами та піснярами. Мальовничий Черемош є однією з візитних карток не лише гуцульського краю, але й Українських Карпат. Ще однією перлиною Парку є озеро Лебедин, що знаходиться в однойменному урочищі на висоті 650 м н. р. м. Цей унікальний природний комплекс є улюбленим місцем відпочинку місцевого населення та гостей краю. Під впливом місцевої чарівної природи написані знамениті пісні «Гуцулка Ксеня», «Червоні маки» та інші.

Територія Парку багата на мінеральні джерела питної води, соляні джерела (з ропи яких колись виварювали сіль).

До річкової мережі НПП «Гуцульщина» тяжіє й мережа автошляхів. З доріг, що пролягають вздовж річок, відкриваються привабливі й захоплюючі краєвиди навколишніх лісів, полонин, гірських пасм.

Клімат на території Парку помірно-континентальний з достатнім та надмірним зволоженням, нежарким літом, м’якою зимою, теплою осінню. Тут виділяють дві термічні зони – прохолодну, яка охоплює райони середньо- та низькогір'я Зовнішніх Карпат, і помірну – Покутське Передкарпаття. У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові щебенюваті та дерново-буроземні ґрунти.

Одне з найцінніших багатств Національного парку «Гуцульщина» – ліси. У низинній частині переважають листяні ліси, здебільшого дубові. Крім дубів у нижньому деревному ярусі ростуть бук і граб, а у вологіших місцезростаннях – ясен, береза, в’яз, в підліску – ліщина, глід, крушина, бузина та інші види. Низькогірні пасма вкриті буково-грабовими лісами з домішками ялиці, смереки, явора, берези, вищі – смереково-буковими та смерековими лісами, а схили найвищих пасм – вторинними смерековими лісами, які починаються з висоти 450-650 м н.р.м. Під горою Ґрегіт збереглися фрагменти смерекових квазіпралісів, а на хребтах Сокільський та Каменистий – корінні букові ліси з домішкою ялиці й явора. Пралісові формації мають винятково важливе екологічне, науково-практичне, пізнавальне значення. Вони є еталонами живої природи, сприятливим середовищем для збереження популяцій рідкісних та зникаючих видів флори і фауни, можуть бути зручними і довготривалими моделями при дослідженнях змін клімату, рослинності тощо.

Багата та різноманітна  флора і фауна  Парку. За попередніми даними тут зростає  876  видів судинних рослин, 234 мохоподібних, 302 макроміцетів, 242 видів лишайників, загалом – 1724 таксонів. Серед них 67 видів належать до категорії рідкісних і занесені до Червоної книги України, зокрема, плаун річний (п. колючий), баранець звичайний, сосна кедрова європейська, лунарія оживаюча, беладонна звичайна, пізньоцвіт осінній, лілія лісова, цибуля ведмежа, підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, шафран Гейфелів, косарики черепитчасті, тирличі безстеблий та роздільний, рутвиця смердюча, відкасник осотоподібний, пухирник південний, 27 видів зозулинцевих тощо. Реліктами є 23 види та 12 видів ендеміками. Список вищих рослин, занесених до Регіонального Червоного списку, включає 38 видів, зокрема аконіт волотистий,  сонцецвіт звичайний, тирлич хрещатий, оман високий тощо.

Рослинність НПП «Гуцульщина» характеризується значною ценотичною різноманітністю і загалом добре репрезентує рослинний покрив Покутських Карпат. Тут відмічено 80 асоціацій та угруповань рівня асоціації 47 союзів 30 порядків 21 класу рослинності. Серед них наявні 14 асоціацій, занесених до Зеленої книги України, особливо цінними є угруповання букових лісів з домінуванням у травостої лунарії оживаючої,  барвінку малого, цибулі ведмежої, угруповання скельнодубово– звичайнодубових лісів, угруповання сосни гірської тощо.

Багатою є фауна Парку. Станом на 2012 рік проінвентаризовано 1357 видів, в тому числі: 51 вид ссавців, 172 – птахів, 14 – земноводних,  8 – плазунів, 36 – риб і круглоротих, 19 – молюсків, 15 – червів, 1040 – комах, 2 – ракоподібних. До Червоної книги України занесено 85 видів, серед них ведмідь бурий, видра річкова, кіт лісовий, рись, лелека чорний, глушець, тетерук, орябок, орел-карлик, підорлик малий, сорокопуд сірий, сова довгохвоста, сич волохатий, дятли трипалий, зелений та білоспинний, лосось дунайський, чоп малий, мінога українська, саламандра плямиста, тритони альпійський та карпатський, п’явка медична, 28 видів комах та ін.

У складі флори і фауни НПП «Гуцульщина» є велика кількість таксонів, які включені до міжнародних списків і конвенцій, а саме: 241 вид – до Бернської конвенції, 69 видів – до Боннської конвенції 58 – до Вашингтонської конвенції,  20 видів – до Європейського Червоного Списку та 2  види до ЧК МСОП.

Збереження та відтворення природного біорозмаїття, особливо рідкісних і зникаючих видів, в умовах рекреаційного використання території є першочерговим завданням установи. Науковцями розроблена та частково реалізується програма «Ренатуралізація раритетних видів рослин, тварин, середовищ в НПП «Гуцульщина» та на суміжних територіях», яка передбачає: вивчення стану популяцій, загрожених видів та стану раритетних середовищ; розроблення оптимальних способів ренатуралізації порушених фітоценозів, створення банку репродукційного матеріалу раритетних видів; створення селекційно-репродукційних ділянок; реконструкцію порушених природних середовищ. Розроблені плани дій та виконуються заходи щодо збереження та відтворення 8-ми видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, зокрема з 2003 року проводяться заходи щодо ренатуралізації тису ягідного.

Розроблені «Рекомендації з переформування похідних ялинників Національного природного парку «Гуцульщина»» та здійснюються практичні заходи щодо створення корінних деревостанів, що сприятиме поліпшенню фіто санітарної ситуації, стійкості екосистем.

Серед пріоритетних напрямків наукової діяльності є екологічний моніторинг, який ведеться на 15 ППС (постійних пунктах спостережень моніторингу лісів Косівщини),  5-ти ППП  (постійних пробних площах) різних лісових формацій,  9-ти фенологічних пунктах, 4-х орнітологічних маршрутах, 2-х гідрологічних постах, метеорологічному пункті. Аналітичною лабораторією проводиться систематичний контроль (властивості, якісний та кількісний склад) поверхневих, підземних та зворотних вод, водно-болотних угідь Косівщини.

Науковий відділ Парку тісно співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема з благодійною фундацією Heifer Project International, Польсько-Американсько-Українською Ініціативою Співпраці (ПАУСІ), фондом «Євразія»,  Британською Радою в Україні та ін. Розробляються і реалізовуються суспільно-значимі наукові проекти:

 –  «Відродження зникаючих порід тварин на Гуцульщині», «Відродження гуцульського коня в Українських Карпатах», «Карпатський проект» (в рамках яких селянським родинам даруються особини коней гуцульської породи, цінних порід корів, овець, бджіл, риби),

-      «Впровадження природоохоронних засад агрокультури на Косівщині для сталого розвитку регіону» (культивування, технологічно-методичне забезпечення і популяризація ягідництва, вирощування лікарських рослин, запровадження новітніх природоохоронних форм і методів ведення сільського господарства) та ін.

Реалізація цих проектів сприяє підвищенню рівня зайнятості, зростання фінансових доходів населення, підтримці молодих сімей і сталому розвитку сільських громад Косівського району загалом.

НПП «Гуцульщина» став дієвою школою навчання, стажування,  підвищення кваліфікації, екологічного та патріотичного виховання населення. Щороку тут проходять практику студенти різних спеціальностей. Впродовж дев’яти років на базі Парку виконано 8 магістерських, 12 бакалаврських дипломних робіт, виконується п’ять кандидатських дисертацій. За матеріалами наукових досліджень опубліковано шість монографій, три методичні рекомендації, понад 80 статей у наукових виданнях та понад 70 науково-популярних статей у ЗМІ. 

Що можна подивитись

НПП „Гуцульщина” – це поєднання унікальних природних комплексів та самобутньої культури жителів Покутсько-Буковинських Карпат – гуцулів.

Парк славиться гірськими річками та потічками! Найбільшими із них є річки Лючка, Пістинська, Рибниця, Черемош, які є правими притоками р. Прут. При виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади. Місцеві жителі називають їх “гуками” через гуркіт і шум, які вони утворюють. На території парку знаходиться відома багатьом річка Черемош. Вона власне уособлює не лише Гуцульський край, але й усі Українські Карпати. Тут розташоване і чудове озеро Лебедине, біля якого дуже люблять відпочивати як місцеві жителі, так і приїжджі відвідувачі. У парку, як і дорогою до нього, можна помилуватися багатством лісів, різнобарвними квітучими полонинами та гірськими краєвидами.

Ландшафти Гуцульщини мають особливу естетичну та історико-етнографічну цінність як місце збереження матеріальної й духовної культури самобутнього етносу гуцулів.

 Історико-культурні пам’ятки зосереджені у населених пунктах, що прилягають до території парку: місті Косів, селищах Яблунів і Кути, селах Пістинь, Шешори, Космач, Старі Кути, Кобаки. У цьому регіоні  багато місць і пам’ятних знаків пов’язані з військовими подіями І і ІІ світових воєн. Архітектурною «візиткою» виступає дерев’яна церква Успіння Пресвятої Діви Богородиці, яка зведена в 1623 році. Своєрідною історико-археологічною атракцією є середньовічні городища, замчища і монастирища у Шешорах, Старих Кутах, Косові,  Городі, Пістині, Лючі.

  На території Косівського району багато цікавих місць пов’язаних з опришківським рухом (середина ХVІІІ-початок ХІХ ст.). Багато скель та печер названі на честь  легендарного ватажка Олекси  Довбуша.    

Особливо цікавим є Терношорське святилище, яке має складну будову. В центрі святилища  знаходиться гігантська кам’яна брила у вигляді вагітної жінки, що свідчить про вшанування нашими пращурами богині родючості.

Святилище на горі Лисина Космацька має виражений астрономічний характер і за всіма ознаками може бути Карпатським аналогом Стоунхенджу.   Гора виступала своєрідною   посередницею неба і землі, її віссю і центром,   священним місцем, де живуть боги. На  її вершині  відбувались обряди жертвоприношень, пов’язані з народженням Сонця (25 грудня), весняним рівноденням (21 березня), літнім сонцестоянням (21 червня), осіннім рівноденням(22 вересня).

Національний природний парк «Гуцульщина» володіє надзвичайно високим рекреаційним потенціалом. Через територію Парку пролягають численні туристичні маршрути загальнодержавного та місцевого значення, тут прокладено еколого-пізнавальні стежки: “На гору Клифу”, “На Рокиту”, “На гору Михалкову”, “На хребет Каменистий”, “На хребет Брусний”, “Дубина”,  та ін., розвивається сільський зелений туризм, кінний туризм, етнотуризм, велотуризм. На околицях Косова і Шешор функціонують гірськолижні траси з витягами.

На території Шешорського ПНДВ розташовано рекреаційне містечко “Шешори”. Два котеджі розміщені в мальовничому,  унікальному за своєю природою куточку Карпат – в селі Шешори Косівського району Івано-Франківської області. Чудове поєднання архітектури будівель котеджів з природними ландшафтами створили неповторний казковий куточок відпочинку. Тут створені всі умови для індивідуального, сімейного та колективного молодіжного відпочинку.

НПП «Гуцульщина» реалізовує проект «Туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая». Проект передбачає такі напрямки розбудови: центральна садиба, навчально-оздоровчий, духовно-екологічний, спортивно-оздоровчий центри та туристичне поселення “Гуцульське село”.

На  даний час в Маєтку Святого Миколая (територія Косівського ПНДВ)  функціонує будинок Святого Миколая, в якому Миколай щоденно приймає дітей з різних куточків України. Працює пошта Святого Миколая,  на адресу якої за цей час надійшло більше чотирнадцяти  тисяч листів, на кожен з яких дано відповідь. В будинку діють:  майстер-клас з виготовлення дитячої іграшки, кімната-музей новорічно-різдвяної іграшки, кімната-музей природи, кімната   постійно діючої виставки дитячих  мистецьких робіт, а також робочий кабінет та світлиця  Святого Миколая. Тут також діє кімната-музей природи, де нараховується понад 500 експонатів, проводяться екологічні заняття з учнями  шкіл району, його відвідують учасники різних екологічних форумів, які відбуваються на Косівщині. Біля Будинку Миколая для дітвори збудований дитячий ігровий майданчик та 9 казкових станції,  облаштоване  місце   для вогнища навколо якого розташовані крісла  дванадцяти  християнських  чеснот.  В стилі гуцульської архітектури збудовані:  літня естрада,  піднавіс для проведення занять та відпочинку, велика альтанка, виготовлені красиві древ’яні   казкові фігури, облаштовано велостоянку, встановлено  інформаційні стенди. 

Будинок Святого Миколая НПП «Гуцульщина» працює без вихідних, в ньому організовано цілодобове чергування. З 9.00 год. до 17.00 год. В будинку працюють  спеціалісти відділів рекреації та благоустрою і екологічної освіти Парку.

На території Старокутського ПНДВ поблизу села Кобаки (НПП “Гуцульщина”) створено Пасіку Святого Миколая, де у красивому куточку Кобаківської дубини розмістилася велика кількість вуликів цікавої архітектурної форми: каплички, гуцульська хатина, гуцул і гуцулка, медведик, бджілка, млин, діжка, пень та інші.

В цьому ж ПНДВ є розсадник,  який займає площу 1,1 гектара. Раніше в ньому вирощували в основному лісовідновлюючі й лісоутворюючі породи: ялиця, смерека, дуб, бук, клен, явір - одним словом різні. На сьогоднішній день, крім цих порід, є багато видів декоративних рослин. Вони користуються величезним попитом як серед населення, так і серед організацій та установ району. Це й не дивно, адже високоякісний і здоровий посадковий матеріал використовують для озеленення площ, майданів, дворів обійсть шкіл, садків, адмінприміщень. На відміну від завезених з-за кордону, саджанці цього розсадника добре приживаються і ростуть на території України.

Контакти адміністрації

Адреса:
вул. Дружби,  84,
м. Косів,Івано-Франківська обл.,
Тел: (03478)  факс: 2-37-09.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Як добратися  до НПП «Гуцульщина» (м.Косів)
Найближча залізнична станція знаходиться в м. Коломия, що 38 км від м. Косова.
Автобусне сполучення  до Косова з м. Коломиї, Івано-Франківська, Вижниці, Чернівців.
Шляхи місцевого значення Коломия-Косів (Т-0915), Снятин-Верховина (Т-0909), які сполучені з автомобільною дорогою регіонального значення Стрий-Чернівці (Р-04) і Косів-Сторожинець (Т-2601), яка виходить до магістралі Європейського значення (Е-50).

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ