Загальна інформація

"ГОРГАНИ" – природний заповідник  розташований у Надвірнянському районі Івано-Франківської області. В адміністративно-господарському відношенні територія заповідника розділена на два природоохоронних науково-дослідних відділення – Горганське  і Черниківське.

Площа: 5344,2 га, охоронної зони довкола – 3713,6 га.

Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України

Природний заповідник "Горгани" є природним еталоном недоторканої діяльністю людини центральної частини Українських Карпат і містить єдиний масив пралісу релікту ранньоголоценового періоду – сосни кедрової європейської в Європі і світі. Він охоплює безперервним масивом три кліматичні зони і п‘ять вертикальних ступенів пралісової, реліктової і ендемічної рослинності, біотопів і популяцій тваринного світу. Заповідник містить єдину неперервну у горизонтальному і вертикальному розміщенні смугу п’яти субформацій пралісів і демонструє стадії розвитку первинної рослинності з раннього голоцену. На кам’янистих розсипах збереглися одні із найстійкіших польодовикових поселень реліктової сосни звичайної (Pinus sylvestris) і берези темної (Betula obscura). У Ґорґанах відомі найбільші осередки реліктової дендрофлори і відшарувань материнських порід, які мають наукове значення для вивчення історії розвитку рослинного покриву у післяльодовиковий період, дослідження динамічних тенденцій гірських і високогірних екосистем у зв’язку із зміною кліматичних умов.

Історія створення

 Перший резерват сосни кедрової європейської (раніше цю породу називали кедриною) в Українських Карпатах був створений у верхів’ї ріки Лімниці біля села Ясень в 1919 році. Він мав площу 178 га і називався „Горгани”. Пізніше до нього приєднали ще 2589 га. В 1935 році теж в басейні ріки Лімниці в урочищі „Яйце” на землях володінь греко-католицької церкви засновують „Кедриновий заповідник” площею 255,19 га, а через два роки в околицях гори Ґрофа __ Український парк природи на площі 1800 га.

В басейні ріки Бистриці Надвірнянської, де зараз функціонує природний заповідник “Горгани”, був створений в 30-х роках минулого століття кедриновий резерват „Тавпишірка” на площі 583,85 га, який тепер називається державний заказник „Тавпиширківський” і входить до складу Бистрицького лісництва ДП „Надвірнянське лісове господарство“.

У 1940 році урядом УРСР видана постанова “Про організацію державного заповідника "Горгани" (50 тис. га), який через початок Другої світової війни так і не був до кінця організований. У 50-80-х роках ХХ століття на території Надвірнянського лісокомбінату було створено низку заказників, пам'яток природи і заповідних урочищ. У 1974 році за пропозицією Ю.В. Юркевича організовано Ґорґанське заповідне лісництво. Ю.В. Юркевич з 1946 року працював старшим лісничим Надвірнянського лісгоспу, а після реорганізації лісового господарства, лісової і деревообробної промисловості в 1959 році аж до виходу в 1971 році на пенсію – заступником директора із лісового господарства Надвірнянського лісокомбінату.

Природний заповідник "Горгани" заснований Указом Президента України від 12 вересня 1996 року за № 831/96, площею 5344,2 га. До його території увійшли ландшафтні заказники загальнодержавного значення "Джурджі" та "Садки", заповідні урочища "Черник", "Гниляк", "Новобудова", "Ельми", "Довжинець", "Столи".

Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 3.02.1997 р. виділено охоронну зону шириною 750-1100 м по периметру із п‘яти лісництв, що межують із заповідником.

До створення заповідника найбільше доклали зусиль: Ю.В.Юркевич, П.А.Трибун, К.К.Смаглюк, М.В.Чернявський, Р.М.Яцик, Є.М.Бакаленко, які обгрунтували доцільність створення заповідника, Я.І.Дутчин, Т.М.Олексів, В.О.Сав’юк, Г.О. Масляк, М.М.Приходько, М.Б.Шпільчак та К.О.Турчак, які здійснили погодження та сприяли його затвердженню і становленню.

Заповідник "Горгани" — це передовсім еталонні ділянки природи, що зберігаються в природному, незміненому вигляді.

Природні особливості

 Природний заповідник "Горгани" - природоохоронна, науково-дослідна установа. Основні його завдання: охорона і збереження природних комплексів та об‘єктів, проведення наукових досліджень і спостережень за станом природного середовища, опрацювання природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань.

Горгани займають центральну частину Українських Карпаті важкодоступні через дуже круті схили і кам’янисті розсипи. Заповідник охоплює схили гір від 710 м. н.р.м. аж до хребтів: Довбушанка (1754,6 м над рівнем моря), Ведмежик (1736 м), Полєнський (1693,6 м), Пікун (1651 м), Козій Ґорґан (1616), Скалки Верхні (1596,8 м), Бабин Погар (1478 м), Скалки Нижні (1300 м н. р. м.), які простягаються з північного заходу на південний схід. Для них характерні круті асиметричні схили й гострі гребені гір; на вершинах – кам’яні осипища (місцева назва "Горгани"). У заповіднику домінує лісоварослинність(85,5 % площі). У її складі панують хвойні ліси (4524,8 га), широколистяні ліси займають приблизно 1 % лісовкритих площ (45,7 га).  Найбільші масиви заповідника займають ліси з переважанням смереки (Picea abies) - 89,1%. Деревостани сосни гірської (Pinus mugо) - 7,3%, сосни кедрової європейської (Pinus сеmbra) - 1,8%, ялиці білої (Abies alba), бука лісового (Fagus sylvatica) і інших порід охоплюють 1,8% покритої лісом площі. Найпоширенішими є смереково- ялицеві (2377,9 га)та буково-ялицево-смерекові (1196,3 га) деревостани.

У Ґорґанах краще, ніж де-небудь в Українських Карпатах, збереглися праліси, які відрізняються високою стійкістюі стабільністю. Праліси - достатньо великі лісові екосистеми (угруповання), які виникли і розвиваються природним шляхом під впливом лише природних стихій та явищ і пройшли повний цикл розвитку без будь-якого втручання людини, місцезростання, видова, вікова і просторова структура яких відзначається колись і тепер виключно чинниками навколишнього середовища. Найбільші дерева смереки, бука і ялиціу пралісах досягають висоти 53 м і діаметра понад 160 см,кедра – 34 м і діаметра 108 см.

Рослинність надає горам чарівної краси. Навесні вони  ніжно – смарагдові, влітку – густо-зелені, восени – всіх відтінків золота, взимку – сіро-брунатні. У заповіднику росте 459вид вищих судинних рослин, які належать до 5 відділів, 79родин, 270 родів. Значна частина видів – рідкісні, ендемічні (поширені на незначній території) і реліктові (залишки флор минулих геологічних часів). На заповідній території виявлено34 види судинних рослин, занесених до Червоної книги України(понад 20% від загальної кількості таких, що ростуть вУкраїнських Карпатах).Про значний вік флори та її самобутність свідчить наявність реліктових та ендемічних видів. Загалом раритетна флора заповідника налічує 67 видів судинних рослин. Це – 17,1% раритетної компоненти Українських Карпат і 63% – району Ґорґан. Найбільш рідкісними з них є: зозулинці чоловічий (Orchis mascula) та шоломоносний (Orchis militaris), зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata), язичок зелений (Coeloglossum viride), лунарія оживаюча (Lunaria rediviva). Із реліктів зустрічаються: гронянка багатороздільна (Botrychium multifidum), страусове перо звичайне (Matteuccia struthiopteris), блехнум колосистий (Blechnum spicant), баранець звичайний (Huperzia selago), вовче лико звичайне (Daphne mezereum). Серед ендемічних видів - королиця круглолиста (Leucanthemum rotundifolia), тоція карпатська (Tozzia carpatica), волошки мармароська (Centauera marmarosiensis) і карпатська (Centaurea carpatica), гвоздика карпатська (Dianthus carpaticus), фіалка відхилена (Viola declinata) та інші.

У заповіднику і на прилеглих територіях зафіксовано 174 види хребетнихтваринного світу (птахи Aves – 104, ссавці Mammalia – 42, риби Pisces – 12, земноводні Amphibia – 9, плазуни Reptilia - 6, круглороті Hyperoartia – 1). З них 33 видизанесені до Червоної Книги України,  91 вид тварин знаходяться під особливою охороною за Бернською Конвенцією, 1 вид тварин з незадовільним станом збереження захищені Боннською Конвенцією, 7 видів занесені до Червоної книги МСОП, 4 види тварин занесені до Європейського Червонного списку.

Тут збереглися мало змінені місця існування найуразливіших крупних ссавців: оленя благородного (Cervus elaphus), сарни (Capreolus capreolus), ведмедя бурого (Ursus arctor), вовка (Canis lupus) і ін. Різноманітною у заповіднику є фауна безхребетнихтварин (1077 видів), серед яких найчисленнішоюгрупою є комахи. Тваринний світ тісно пов’язаний з висотними рослинними поясами, тому значна частка його – види, характерні для  хвойних лісів. Тут можна знайти такі види тайгового комплексу: Lynx lynx, Strix uralensis, Dryocopus martius, Pyrrhula pyrrhula, а також види, типові для широколистих лісів: Turdus merula, Dendrocopos medius, Dendrocopos leucotos, Picus canus, Ficedulla albicollis, Coccothraustes coccothraustes, Columba oenas, Muscardinus avellanarius, Felis silvestris, Salamandra salamandra. З субальпійським поясом екологічно пов’язані тільки нориця снігова (Chionomys nivalis), тинівка альпійська (Prunella collaris). 

Що можна подивитись

Відвідування території з туристичною метою заборонено. З дозволу адміністрації та у супроводі працівників заповідника можливе відвідання території лише науковцями.

Контакти адміністрації

78400, Івано-Франківська обл.,

м. Надвірна, вул., Комарова, 7.

Тел. 8-03475-2-04-83, 2-04-82, тел.-факс. 8-03475-2-04-80,

е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

До Надвірної можна доїхати поїздом Львів-Рахів або автобусами від Львова чи Івано-Франківська.

Сам заповідник розташований у горах, найближчий населений пункт – с. Бистриця.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ