Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування
Національний природний парк  «Голосіївський» розташований у Голосіївському районі м. Києва.
Площа: 4525,52 га, в тому числі надані у постійне користування 1879,43 га.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Національний природний парк «Голосіївський» – єдиний в Україні, що створений на території мегаполісу. Парк розташований в межах Київської височинної області Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції та Північно-Придніпровської терасової низовинної області Лівобережно-Дніпровської провінції лісостепової зони. Поєднання різноманітних ландшафтних комплексів, багатого та цінного біорізноманіття, гідрологічних об’єктів, історико-культурних пам’яток визначає високу науково-природоохоронну цінність території, важливість дослідження та моніторингу її екосистем. Розташування сприяє розвитку рекреаційної діяльності, пропаганді природоохоронних знань та екологічного виховання.
Наукові дослідження на території парку проводяться з метою встановлення повного складу флори та фауни, вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розроблення наукових основ охорони, відтворення і раціонального використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів.
Парк сприяє розвитку природоохоронного та екологічного руху, екологічного виховання шкільної та студентської молоді, поширює нові методики екологічного виховання, розробляє рекомендації щодо формування екологічної етики й естетики.
Парк співпрацює з провідними науковими та освітніми закладами міста Києва, а також НПП «Нижньосульським» та РЛП «Кременчуцькі плавні» (Україна), НП «Орловське Полісся» (Росія).
На наукових засадах розробляється функціональне зонування парку. Спільно із відомими вченими та громадськими діячами розробляються наукові обґрунтування щодо розширення території парку.

Історія створення

Процес становлення НПП «Голосіївський» бере початок з кінця 80-х років ХХ ст. Підготовкою обгрунтування щодо необхідності створення НПП займалися різноманітні громадські організації. У 1994 році рішенням Київради під створення НПП було зарезервовано 11 000 га у Московському районі м.Києва. Але спочатку, у 1995 році, створюється об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення - регіональний ландшафтний парк «Голосіївський», який після кількох реорганізацій мав площу 5190 га.

9 березня 2006 року Київрада прийняла рішення про погодження створення НПП на землях м.Києва. НПП «Голосіївський» був створений Указом Президента України №794/2007 від 27 серпня 2007 року на площі 4525,52 га.

Мета створення - збереження, відтворення та раціональне використання особливо цінних природних комплексів та об'єктів північної частини Лісостепу, а також поліпшення екологічного стану міста Києва.

Природні особливості

Парк складений кількома територіально роз’єднаними лісовими масивами, розташованими у південній частині міста Києва.
За характером природних комплексів територія парку належить до лісостепової зони. Основну площу парку займають ліси – 4232,8 га (більше 90% території), болота – 66,2 га і водойми – 45,9 га.
Територія НПП «Голосіївський» знаходиться на східному схилі Українського кристалічного щита. Загальні риси рельєфу пов’язані з геоструктурою території парку. Найбільш підвищені ділянки контурно відповідають підвищеним тектонічним структурам – Лисогірсько-Корчуватському та Пирогівському підняттям і мають абсолютні відмітки до 185-190 м. Територія парку включає три геоморфологічні рівні – Київське лесове плато, першу надзаплавну терасу Дніпра, а також заплави Дніпра і Віти.
На підвищених ділянках Київського плато та у верхніх частинах схилів балок на лесових відкладах під пологом дубово-грабових лісів переважають сірі лісові та світло-сірі лісові ґрунти. В районі Китаєва на водно-льодовикових породах трапляються дерново-підзолисті типи ґрунтів. На першій надзаплавній терасі Дніпра в районі Конча-Заспи під сосновими і сосново-дубовими лісами переважають дерново-підзолисті (головним чином, дерново-слабопідзолисті) ґрунти, які займають загалом на території НПП «Голосіївський» найбільші площі. На піщаних горбах зустрічаються приховано-підзолисті ґрунти. В районі с. Чапаєвка є ділянки з оголеними сипучими пісками, що зазнають дефляції. В заплавах на невеликих площах трапляються лучні, а також дернові (переважно піщані і супіщані) ґрунти.
Територія НПП “Голосіївський” знаходиться в області помірно-континентального клімату з фоновим мікрокліматичним впливом великого індустріального міста. За даними метеостанції «Київ» середньорічна температура становить +7,2°С. Середньорічне значення температури найтеплішого місяця (липня) складає +19,5°С, а найхолоднішого (січня) – -5,8°С. За середньорічною кількістю опадів (600 мм) територія належить до територій достатнього зволоження.
Територія НПП «Голосіївський» знаходиться у басейні р. Дніпро. Найбільшою водною артерією тут є р. Віта, яка протікає в межах парку через заказник «Лісники». На території Голосіївського лісу і Голосіївського парку ім. Максима Рильського в північній частині НПП є три каскади ставків, що знаходяться в долинах струмків Горіховатський, Дідорівський і Китаївський. На території заказника «Лісники» в південній частині НПП наявне досить велике озеро напівприродного походження Шапарня (36 га), а також розгалужена система лісових водотоків і боліт у заплаві р. Віти.
У північній частині парку, яка знаходиться в межах Київського лесового плато, розміщується урочище Голосіївський ліс разом з прилеглим до нього Голосіївським парком культури та відпочинку ім. Максима Рильського, а також урочище Теремки. Крім того, в північній частині парку присутні лісові природні комплекси заплави Дніпра у невеликому урочищі Бичок. Південна частина парку, яка розташована переважно на піщаній боровій терасі Дніпра, тягнеться смугою із півночі на південь до межі з Київською областю. У долині невеликої річки Віти, що перетинає борову терасу, знаходиться значний масив лісових боліт.
Голосіївський ліс площею понад 750 га – це унікальний масив широколистяних лісів. Дубово-грабові ліси, які тут панують, розвиваються в напрямку експансії граба. Дуби більш розріджені, досить часто трапляються дерева віком понад 200 років, а окремі екземпляри сягають віку 400-500 років. Територія урочища має погорбований рельєф з глибокими ярами та балками. На території масиву є два водотоки – Китаївський та Дідорівський – зі створеними на них каскадами ставків, у водних екосистемах яких виявлені види із Червоної книги України та рослинні водні угруповання, занесені до Зеленої книги України.
Голосіївський парк культури та відпочинку ім. М.Рильського (близько 125 га) безпосередньо прилягає до урочища Голосіївський ліс, створюючи з ним єдине ціле. У частині, прилеглій до Голосіївського проспекту, парк має систему доріжок, містечко атракціонів, дитячі майданчики, літній кінотеатр тощо. В більш віддаленій частині територія набуває природного вигляду. Парк перетинає Горіховатський водотік, на якому створений каскад із             4 ставків, що є популярним місцем відпочинку. Водні екосистеми Горіховатського водотоку зберігають низку раритетних видів рослин та рослинних угруповань, що надає їм особливої цінності. Вздовж водотоку розміщуються чорновільшняки.
У західній частині НПП «Голосіївський» знаходиться урочище Теремки площею 92 га, оточене житловою забудовою. Територія урочища має вирівняний рельєф. Основні площі тут займає лісова рослинність із переважанням дубово-грабових лісів зі значною участю черешні та окремими ділянками дубових лісів. На території урочища є декілька лісових галявин з лучною рослинністю – тут утворились угруповання справжніх лук, на більш зволожених ділянках відмічені фрагменти болотистих та торф’янистих лук.
Невеличке урочище Бичок загальною площею 56 га розташоване на схід від Голосіївського лісу. Урочище являє собою ділянку заплави Дніпра. Територію урочища перетинає Столичне шосе, яке розділяє його на дві частини. Тут збереглися ділянки заплавних дібров з мальовничим різнотрав’ям. Характерним є заплавний комплекс з переважанням тополі чорної.
Південна частина НПП розташована на боровій терасі Дніпра. Тут, на погорбованому рельєфі піщаної тераси, основні площі займають різновікові соснові ліси, особливістю яких є наявність в ценозах південних видів, що просуваються по терасі Дніпра на північ. Найбільш поширеною серед них є вишня степова, яка місцями утворює підлісок і має добру життєвість. Північну частину цієї території займає заказник загальнодержавного значення «Лісники». На території заказника знаходиться озеро Шапарня, яке має значну созологічну цінність: лише в ньому зберігаються 3 угруповання, занесені до Зеленої книги України – угруповання формацій латаття білого та латаття сніжно-білого, а також реліктові угруповання формації сальвінії плаваючої. На цьому озері гніздяться різні види водоплавних і коловодних птахів – крижень, лебідь-шипун, бугайчик, лунь болотяний, лиска, крячок чорний і синиця вусата; у пошуках їжі сюди залітають баклан великий, чапля сіра, чирок-тріскунець, чернь червоноголова, курочка водяна, мартин звичайний, крячок річковий. Взимку іноді заходить видра (занесена до Червоної книги України). У західній, більш зниженій частині заказника поширені дубові ліси із співдомінуванням клена гостролистого та ясена звичайного. Навесні тут добре виявлені зарості цибулі ведмежої – виду, занесеного до Червоної книги України, а угруповання цих лісів занесені до Зеленої книги України. Добре представлена болотна, водна та прибережно-водна рослинність, значні площі займають сирі вільхові ліси та вільхові болота, наявні високотравні та осокові болота.
В складі флори парку виявлено 650 видів вищих судинних рослин, 118 видів мохоподібних і більше 60 видів афілофороїдних грибів. Деякі з цих видів мають охоронний статус міжнародного, державного або регіонального рівня. Так, із судинних рослин, що зростають на території парку, 5 видів занесені до Додатку І Бернської конвенції, 1 вид – до Європейського Червоного списку, 24 види – до Червоної книги України і 29 видів є регіонально рідкісними
Серед видів, занесених до Червоної книги України, на лучних ділянках біля оз. Шапарня виявлені косарики черепитчасті, у соснових лісах парку зберігається єдине для Київщини місцезростання реліктового виду вовчих ягід пахучих, розсіяно зростають сон розкритий і сон лучний. В парку зберігаються найбільші на Київщині популяції таких червонокнижних видів, як цибуля ведмежа, лілія лісова, зозулині сльози яйцевидні.
Із регіонально рідкісних видів рослин, що охороняються в м. Києві і його зеленій зоні, на території парку виявлені анемона лісова, багаторядник Брауна, б.шипуватий, вишня степова, скорзонера пурпурова, суховершки великоквіткові, тирлич хрещатий та багато інших.
За матеріалами науковців парку на його території виявлено 10 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, а також ряд регіональнорідкісних угруповань, які на Київщині збереглись лише в парку.
Надзвичайно цінним та різноманітним є тваринний світ парку. На сьогоднішній день на території НПП «Голосіївський» виявлено 31 вид наземних молюсків, 190 видів комах і 181 вид хребетних тварин (з них кісткових риб – 21, земноводних – 10, плазунів – 6 видів, птахів – 100, ссавців – 44 види).
 
На території парку виявлена ціла низка хребетних та безхребетних тварин, які мають охоронний статус міжнародного, державного або регіонального рівня:
•      9 видів – занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) (відповідно 4 хребетних та 5 безхребетних);
•      93 вид – до Додатку II Бернської конвенції (відповідно 89 та 4);
•      11 видів – до Вашингтонської конвенції;
•      46 видів – до Боннської конвенції (угода EUROBATS – 10 видів, угода AEWA – 11 видів);
•      13 видів – до Європейського Червоного списку (відповідно 4 та 9);
•      2 види – до Червоної книги денних метеликів Європи;
•      35 види – до Червоної книги України (20 хребетних та 15 безхребетних);
•      11 видів (хребетних) – до Переліку видів тварин, що охороняються на території міста Києва.
 
Серед червонокнижних видів хребетних тварин на території парку відмічені: ящірка зелена, мідянка звичайна, змієїд, підорлик великий, голуб-синяк, дятел білоспинний, рясоніжка (кутора) мала, кожан пізній, нетопир середземноморський, нетопир лісовий (Натузіуса), нетопир-карлик, нетопир-пігмей, вечірниця руда, вечірниця мала, вухань бурий, лилик двоколірний, нічниця водяна, горностай, тхір лісовий, видра.
Із червонокнижних безхребетних тут зустрічаються красотіл пахучий, жук-олень, вусач мускусний, жук-самітник, ковалик сплощений, махаон, поліксена, мнемозина, перлюшок Люцина, стрічкарка тополева, стрічкарка блакитна, янус червононогий, мегариса рогохвостова, бджола-тесляр звичайна, сколія-гігант.

Що можна подивитись

Територія НПП „Голосіївський” та прилеглі до нього ділянки мають цікаве історичне минуле, проявами якого є пам’ятки історії, архітектури, а також археології. Тут знайдені рештки поселень скіфської доби, доби бронзи, ранньозалізного часу, декілька давньоруських поселень та городищ. Найбільш відоме з них – Китаївське городище із курганним могильником ІХ-ХІІІ ст.
Мальовнича та затишна місцевість, що мала назву Голосіїв, або Голосієво, згадується з початку 16 століття. Походження цієї назви як правило ведуть від засадження безлісих просторів деревами на початку 17 ст за указом засновника Голосіївського скиту Петра Могили. Але є більш давні згадки про лісистість цих земель та про хутір Гуласіївський. Отже, цілком ймовірно, що назва місцевості походить від виразу «сіяти гул», а не «засіювати голе місце».
 
Головними історико-культурними пам’ятками, які розташовані на території НПП та в безпосередній близькості до нього є:
- Свято-Троїцький монастир (Китаївська пустинь із стародавніми печерами), ХVІІІ-ХХ ст;
- Свято-Покровський монастир (Голосіївська пустинь), заснований у ХVІІ ст., відновлений в кінці ХХ – початку ХХІ ст;
- Головна астрономічна обсерваторія НАН України, частину будівель якої зведено у 1841-1845 роках;
- комплекс корпусів аграрної академії (зараз Національний університет біоресурсів і природокористування), збудованих у 1925-1931 рр.
- фрагмент Київського укріпленого району (КиУР), величезної фортифікаційної пам’ятки довжиною 85 км, що будувалася протягом 1929-1935 років. Укріпрайон охоплював Київ напівколом, спираючись флангами на р. Дніпро. На півдні частина дотів була вписана в залишки стародавнього "Змієвого валу". Глибина оборонної смуги - до 5 км. Всього було побудовано 217 довготривалих вогневих (огневых) точок - ДОТів. 7 з них знаходяться на території НПП.
Неподалік від озера Шапарня у 1993 році встановлено каплицю, а в 2004 році - меморіал на честь бійців, загиблих під час оборони та визволення Києва (1941 та 1943 рр). В районі корпусів Національного університету біоресурсів та природокористування також збереглися залишки окопів другої лінії оборони Києва 1941 року, в якій брали участь бійці ополчення з місцевих жителів, в тому числі студентів та викладачів колишньої аграрної академії. Тут у 1979 році встановлено меморіал та численні пам’ятні знаки.
Із історичною місцевістю Голосієво пов’язане життя багатьох видатних особистостей, особливо релігійних діячів, таких як Феодосій Печерський, Петро Могила, подвижники Досифей (який, ймовірно, насправді був жінкою), архимандрит Філарет Амфітеатров, отець Олексій Голосіївський та багато інших.
Слід згадати про Національний музей народної архітектури та побуту, що межує із територією парку з південно-західного боку Голосіївського лісу. Тут зосереджена величезна кількість пам’яток архітектури та містобудування різних часів з усієї України.
Крім історико-культурних пам’яток, НПП «Голосіївський» приваблює відвідувачів своєю природою. На території парку наявні різні за ценотичним складом лісові масиви – дубово-грабові у північній частині та соснові на терасі Дніпра у південній частині, а також різноманітний для рівнинної частини України рельєф, водотоки, джерела, мальовничі ландшафти.
НПП  розташований в межах одразу двох фізико-географічних областей лісостепової зони. На природні умови парку відчувається також значний вплив особливостей області Київського Полісся зони мішаних лісів, межа якої проходить через місто Київ дещо північніше від розташування НПП. Крім того, через територію парку по долині Дніпра проходить межа між Придніпровською височиною та Придніпровською низовиною. Таке розташування обумовлює різноманіття ландшафтних комплексів на порівняно невеликій за площею території та відповідну досить швидку зміну вражень від перебування в різних частинах парку.
Об’єкти природно-заповідного фонду як правило містять найціннішу пізнавальну інформацію про природу території. В межах НПП «Голосіївський» знаходяться наступні об’єкти ПЗФ: ботанічний заказник загальнодержавного значення „Лісники”, лісовий заказник місцевого значення „Дачне”, три пам’ятки природи (2 з них – групи вікових дубів, а також святе цілюще джерело) та два парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – Голосіївський парк ім. Максима Рильського та Голосіївський ліс.
Парк відомий своїми численними віковими дубами (дуб Петра Могили, Дуби Слави та ін.), первоцвітами, мальовничими каскадами Горіхуватьских, Китаївських та Дідорівських ставків. На Дідорівському водотоці, поблизу так званого “Митькиного ставка”, у Голосіївському лісі розташоване святе джерело із купальнею. Джерело широко відоме серед населення міста, а купальня в релігійних колах іменується зцілювальною або чудодійною. Біля Китаївського водотоку знаходиться ще одна купальня -  Китаївська.

Контакти адміністрації

Юридична адреса парку:
вул. Урицького, 35, корп.1
м. Київ,03035
Тел./факс (044) 221-02-72
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Web-адреса: http:///www.nppg.gov.ua 
Дирекція парку знаходиться у м. Київ, пров. Тихвинський, 1
Тел.: (044) 265-91-50.

 

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ