Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
Гетьманський національний природний парк знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території трьох адміністративних районів: Великописарівського, Тростянецького та Охтирського. Парк створений в долині ріки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин Охтирського району. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 с. Климентове: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.
Площа: Загальна площа території Парку становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Унікальність Гетьманського національного парку полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу — від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів.
Гетьманський національний парк створено на базі трьох гідрологічних заказників загальнодержавного значення (Бакирівський, Климентівський, Хухрянський), розташованих в заплаві ріки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Загалом, у долині річки 12 заповідних урочищ.
Основне завдання Гетьманського національного природного парку — збереження, відтворення і раціональне використання типових та унікальних комплексів Лівобережного лісостепу.
Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою. Наукові дослідження проводяться з метою вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання та розробка наукових рекомендацій з питань невиснажливого використання природних ресурсів. Створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.

Історія створення

Гетьманський НПП  створений 27 квітня 2009 року з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років. Природні комплекси парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення - 1980), «Бакирівський» (рік оголошення - 1977), «Климентівський» (рік оголошення -1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та  місцевого значення «Ямний». У долині р.Ворскли  12 заповідних урочищ. Найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до її русла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 300 років.

Природні особливості

Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер упадає в Дніпродзержинське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли  у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони ріки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі національного природного парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20%  – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний.

Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні р. Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання.

Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування НПП, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.

Що можна подивитись

Окрім чудових природних краєвидів, також можна ознайомитись з понад трьох тисячною історико-культурною спадщиною краю, починаючи з поселень скіфських племен.
Тростянецький район. Тростянець.
Комплекс археологічних пам’яток біля сіл Ницаха, Зарічне, Кам’янка. Складається з трьох городищ, селища та курганних могильників.
Благовіщенська церква (1744–1750 рр). Збудована на кошти поміщика Й. Надаржинського. Цегляна церква, ранній класицизм з елементами бароко. Діюча православна церква.
Адреса: м. Тростянець, вул. Горького
Круглий двір (1749 р.)Унікальна за архітектурою поміщицька садиба у вигляді овальної фортеці. Обнесена по периметру глухою цегляною стіною з одноповерховими приміщеннями та чотирма круглими триповерховими вежами. Зараз "Круглий двір" реставровано, проводяться культурні акції. До нього примикає парк з палацом Голіцина (1762 р.), дендрарієм, озерами і дерев'яними скульптурами.
Адреса: м.Тростянець, пр. Миру 16.
Парк «Нескучне», грот Німф (1809 р.). Західні околиці м. Тростянець. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Закладено на честь 100-річчя перемоги у Полтавській битві. Є декілька дубів, віком понад 300 років, висота яких 30–35 м. За однією з легенд грот є одним із виходів зі зруйнованої підземної мережі доріг, які начебто існували тут у давнину.
Адреса: м. Тростянець, вул. Нескучаньска, 5
Вознесенська церква (1913 р.) Храм у російсько-візантійському стилі, цегляний, збудований за проектом архітектора О. Бекетова. Її 40-метрова дзвіниця відзначається тонкою, художньою роботою народних майстрів-каменярів. Декорована арками, нішами, колонами, поясами з арочок і зубців. Декор виконано з використанням лекальної цегли, Підлога — з метласького кахелю. Вирізняється чітким силуетом.
Адреса: м. Тростянець, вул. Червоноармійська, 53
Охтирка (Фото:…\Photos\Ohtyrka\)
Церква Архангела Михайла (1884 р.) Оригінальний за архітектурою храм з головами-кульками на тонких "шиях" збудовано на околиці міста у 1884 р. в якості військової церкви. Рельєфна кладка з червоної цегли з декоративними елементами візантійської й російської архітектури XVII ст.
Адреса: м. Охтирка, вул. Фрунзе.
Покровський кафедральний собор (1768 р.) Головний храм міста, візитівка Охтирки. Місцем його будівництва було обрано те — де. знайдено чудодійну ікону Охтирської Божої Матері. Проект собору в стилі українського бароко розробив у 1753 р. знаменитий архітектор В. Растреллі. Спорудження тривало 15 років і було завершено в 1768 р. Інтер'єр прикрашений пілястрами з капітелями іонічного ордера, ліпленням рослинного та рокайльного мотивів, живописом на парусах. Ікона Охтирської Божої Матері була викрадена в 1903 р., в соборі зберігається список. У ансамбль собору також входять Введенська церква-дзвіниця (1784 р.) і Церква Різдва Христового (1825 р.).
Адреса: м. Охтирка, пл. Жовтнева, 1
Храм Георгія Побідоносця (1860–1905 рр.) також відомий як Юр'ївська церква. Його історія починається з 1660 р., коли в Охтирці була побудована перша Георгіївська церква. Її неодноразово реконструювали зусиллями гусарського полку Д. Давидова, але в 1860 р. замість старого храму було вирішено побудувати новий. Будівництво тривало 45 років. Храм освятили тільки в 1905 р., і діяв він недовго. У 1920 р. його закрили. У 1993 р. храм передали громаді УПЦ МП.

Контакти адміністрації

Адреса:
вул. Миру, 6
м. Тростянець,
Сумська область
42600
тел./факс +38 (05458) 6-62-87
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ