Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розміщення:
Національний природний парк «Вижницький» знаходиться у Вижницькому районі Чернівецької області.
Площа: 11238 га
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України
Ваша життєва стежина пролягла через Буковину?
Якщо так, тоді обов’язково завітайте до національного природного парку «Вижницький». Вже перші кроки по цій землі підтверджують вічно життєву істину, що неповторна краса Карпат – то є велика Господня сила, яка допомагає кожному з нас іншими очима споглянути на нерукотворне мистецтво Небесного художника.
Тут кожна пора року зваблива і загадкова, тут ви відчуєте досить м’який клімат, настояний на живиці смерек та різнотрав’ї квітучих галявин, власним зором споглянете на вічнозелені ялиці та кремезні буки, залюбуєтесь флорою та фауною, почуєте шум гірських струмків і галасливих водоспадів, на які так багата дана місцина.

Історія створення

Створення національного природного парку «Вижницький» має свою довгу передісторію. Перші спроби створення в Буковинських Карпатах великої лісової природоохоронної території були ще в 1947-1948 роках. Потім ці спроби неодноразово активізовувались фахівцями різних установ в 70-80 роках минулого сторіччя, однак з причин територіальної не конкретики і різнобою думок, а також спротиву обласного тресту «Чернівецьліс» вони не були реалізовані.

Важливим кроком у цьому процесі стали комплексні дослідження території майбутнього парку протягом 1992-1994рр., організовані Міжвідомчою лабораторією наукових основ заповідної справи Національної Академії Наук України та Мінекобезпеки за участю фахівців Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича.

Результатом копіткої праці став Указ Президента України від 30 серпня 1995року №810/95 Про створення національного природного парку «Вижницький» на площі 7928,4га. Після розширення території парку у 2007 році його площа збільшилась на 3309,6га.

Природні особливості

Територія національного парку розташована на межі Українських Карпат (області Зовнішніх Карпат) та Передкарпаття. В районі низькогірного рельєфу Покутсько-Буковинських Карпат гірські хребти невисокі, мають згладжені вершинні гребені, і лише хребет Смидоватий у південні частині парку можна віднести до скибового середньогір’я з висотами 1000м над рівнем і більше. В цілому рельєф території національного парку відрізняється м'якістю обрисів, що зумовлено малою стійкістю флішових відкладів, які його складають, до денудації. Гострі форми рельєфу і крутосхили понад 45 – 500 зустрічаються лише в західній частині р. Черемош, в місцях виходу пісковиків, а також в ерозійних врізах русел рік. Подекуди зустрічаються зсуви та осипи невеликих розмірів.

Ландшафтне різноманіття парку визначається належністю до басейнів річок Черемош та Сірет. Східна, сіретська частина має більш згладжені контури гірських пасом, широкі долини його приток Сухого та Стебника, меншу кількість геологічних відшарувань. Західна, черемоська частина парку в басейні річок Великої та Малої Виженки розчленована значно глибше й інтенсивніше. Тому тут поширені стрімкі схили з відслоненнями геологічних порід, мальовничі скелі, численні водоспади, ущелини-ворота.

Клімат на території національного природного парку помірно континентальний, з достатнім та надлишковим зволоженням, нежарким літом, м'якою зимою, теплою осінню. Спостерігаються значні мікрокліматичні відмінності між двома частинами парку, сіретською та черемоською (загалом у черемоській частині помітно тепліше), а всередині цих районів - між схилами південної та північноїекспозицій. Звичайною є ситуація, коли взимку на північних схилах утримується стійкий потужний сніговий покрив, тоді як на південних його практично немає.

Всі річки парку належать до басейну Черемошу (р. Виженка з р. Мал. Виженка) та басейну Сірету (рр. Стебник, Сухий, Солонець, Славець).

Підземні води цікаві наявністю мінеральних джерел. Одне з них джерело Лужки – унікальне за своїм хімічним складом з переважанням іонів заліза, алюмінію та магнію.

Цілющі води можна скоштувати з джерел Стіжок, Стебник та сірководневого типу Зубринець.

Ґрунтовий покрив парку доволі строкатий, що визначається як геоморфологічними, так і кліматичними відмінностями його території. Тут поширені бурі гірсько-лісові, дерново-буроземні, буроземно-підзолисті, подекуди дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні ґрунти.

Різноманіття рослинного покриву та флори національного парку зумовлене його розміщенням на межі двох геоботанічних районів: Шешорсько-Красноїльського з гірськими ялиново-ялицево-буковими й ялиново-буково-ялицевими лісами та Болехівсько-Берегометського з передгірними ялицево-буковими лісами. Через територію парку проходить межа і двох флористичних районів: Чивчинсько-Гринявського та Прикарпатського. Таке місцеположення парку надає його флорі рис оригінальності та специфічності.

Всього на території національного парку виявлено 719 видів судинних рослин (з них 45 видів занесено до Червоної книги України). Мохоподібних зареєстровано 244 видів. Серед рідкісних, зникаючих та малопоширених видів букових та ялицево-букових лісів слід відмітити значну групу видів зозулинцевих (орхідних), занесених до Червоної книги України.

В лісах національного парку зростає також чимало реліктових видів, зокрема папороті із роду багаторядників. "Вижницький" парк - це єдине місце в Українських Карпатах, де ростуть усі три види цього роду: папороть шипувата, списоподібна та Брауна. Крім цих видів, тут зустрічаються і інші релікти: плющ звичайний, лунарія оживаюча, кадило карпатське тощо. Великим фітоценотичним різноманіттям та видовим багатством відзначаються післялісові луки на хребті Баньків. Тут зустрічається більше 10 видів, занесених до Червоної книги України: любка; дволиста, билинець довгорогий (або камарниковий), тарунштейнера куляста, зозулинець салепів пізньоцвіт осінній та ін. В іншому урочищі парку - урочищі Бука, виявлено 13 "червонокнижних" видів, серед яких на особливу увагу заслуговують гроняна півмісяцева, коручка болотна та зозулинець блошиний. Також особливо цінним є лучне урочище Волотів, де зростають 10 "червонокнижних" видів. Серед них такі цінні лікарські рослини, як арніка гірська та беладонна звичайна.

Більшість наземних хребетних територій парку є типовими представниками широколистяних та мішаних лісів Європи (лелека білий, підорлик малий, соня-вовчок, соня лісова та горішникова, кіт лісовий). Незначною є частка видів середземноморського походження (саламандра плямиста, квакша звичайна, полоз ескулапів та. ін.), мало також типових гірських (кумка гірська, щеврик гірський, плиска гірська та ін.) та бореальних (глушець, рябчик, сич волохатий, сова довгохвоста, рись, ведмідь бурий та ін.) видів.

Загалом фауна хребетних національного парку представлена 1 видом круглоротих, 20 видами риб, 12 - земноводних, 7 - плазунів, 141 - птахів, 52 видами ссавців. Із них 62 видів занесено до Червоної книги України, а 20 видів - до Європейського червоного переліку.

Що можна подивитись

Яскравою і величною геоморфологічною пам’яткою залишилась реліктова Багненська долина пра-Черемошу, що безпосередньо з півночі прилягає до території національного парку, підкреслюючи струнку велич першого гірського пасма. Колись, у середньому плейстоцені, тут заспокоювали свій біг бурхливі води Черемошу, а скоріш його західної сусідки – пра-Рибниці, і мирно спливали у південно-східному напрямку, омиваючи підніжжя Карпат.

Вельми цікавими є й інші геоморфологічні пам’ятки – підземні порожнини-печери у товстошаруватих стрімконахилених на південний захід масивних пісковиках. Вони утворені за рахунок розмивання та розчинення проточними водами тріщин нашарування і тектонічного розкриття вертикальних щілин. Унікальним витвором природи є 10-метровий кам’яний міст у найвеличнішій із скель системи “Протятого каміння” – “Соколиній” – мовчазний свідок минулої невтомної праці води і часу. Найдоступнішою і найпопулярнішою є відома кожному відвідувачу парку печера Довбуша у гребневій частині пасма Берізка, за легендами неодноразово відвідувана славнозвісним народним героєм.

На території національного парку та у безпосередньому суміжжі знаходяться декілька історико-архітектурних та меморіальних пам’яток. У центрі села Виженка, що розкинулось у мальовничій глибокій долині однойменної річки, увагу привертає дерев’яна церква святого Івана Сучавського, збудована у 1792 році, біля якої на стіні каплички збереглись напутливі написи про обов’язки кріпаків. Колишня Вижницька синагога є однією з найголовніших хасидських святинь в Україні. На горбах-останцях поблизу с. Багна нещодавно відкрите ранньослов’янське, ймовірно язичницьке, кам’яне святилище з наскельними солярними знаками, яке докорінно змінює уявлення про час освоєння гірських районів. У селищі Берегомет здалеку приваблюють око башти і дзвінниця Миколаївської церкви 1786 року. Мотиви гармонії з довкіллям, притаманні народній архітектурі нашого краю, підтримуються й нині у новітньому будівництві чепурних приватних будівель, а гуцульський колорит стійко витримується у внутрішньому облаштуванні численних кафе і ресторанчиків.

Територія національного парку здавна і традиційно була меккою буковинського туризму. Нині тут відновлені стежки маршрутів активного спортивного пішохідного туризму, прокладаються екологічні пізнавальні маршрути, зроблені перші кроки на шляху відтворення домашнього, або ж зеленого туризму. Щорічно на галявинах урочища Лужки, скелях Протятого каміння, хвилях бурхливого Черемошу влаштовуються туристські змагання.

До послуг прихильників більш спокійного відпочинку турбаза “Черемош” на 400 місць у с. Рівня та притулок Німчич на 50 місць поблизу однойменного перевалу, Будинок матері та дитини “Зелені пагорби” у с. Виженка, кілька невеликих пансіонатів.

Відвідувачам пропонуються декілька одноденних екологічних маршрутів по безпосередній території національного парку і по визначних місцях суміжжя, які, за бажанням, можуть бути включеними до кількаденних маршрутів або, залежно від погоди чи фізичної наснаги, пройдені за скороченим варіантом.

Маршрут 1. “По пасму Волотів”

Спортивно-пізнавальний маршрут по першому береговому пасму Буковинських Карпат “Волотів”: с. Виженка – гора Кругла – гора Виженка – гора Кам’яна – полонина Волотів – селище Берегомет. Протяжність 17 км, тривалість 7–9 годин з чотирма привалами. Розрахований на всі категоріЇ відвідувачів і всі пори року.

Маршрут 2. “Кам’яне кільце парку”

Спортивно-пізнавальний маршрут по геоморфологічних пам’ятках парку: перевал “Німчич” – пасмо “Берізка” – скеля “Соколиний камінь” – скелі “Протяте каміння” – водоспади і кам’яні ворота р. Виженка – скелі урочища “Лужки” – с. Виженка. Протяжність 15 км, тривалість 7–9 годин з чотирма привалами. Розрахований на всі категорії відвідувачів і всі пори року. За бажанням маршрут можна урізноманітнити, якщо від Соколиного каміння спуститись у долину потока Смугарів і відвідати ландшафтний заказник “Буковинські водоспади”.

Контакти адміністрації

Чернівецька обл. Вижницький район,
смт. Берегомет, вул. Головна, 61.
тел.: (03730) 3-69-06, 3-60-52, факс: 3-63-49,
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Веб-сайт: http://npp.cv.ua
Національний природний парк має зручне сполучення з усіма регіонами краю і сусідами. З Чернівців до адміністрації парку можна дістатись автомобільним шляхом Чернівці – Берегомет, залізничним приміським потягом Чернівці – Берегомет. Проте основні туристські принади зосереджені на Вижницькому напрямку, тому туди краще добиратись або автомобільною трасою Чернівці – Вижниця через Берегомет чи Вашківці, або приміським потягом Чернівці – Вижниця. Отже, чекаємо на Вас!

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ