Загальна інформація

ВЕЛИКИЙ ЛУГ – національний природний парк у Василівському районі Запорізької області.

Площа: 16756 га, у тому числі надано у постійне користування 932,4 га.

Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів україни

Історія створення


Національний природний парк «Великий Луг» створений відповідно до Указу Президента України від 10.02.2006. Парк підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. Загальна площа Парку становить 16756 га, в тому числі 9324 га земель, що надаються йому в постійне користування, та 7432 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувача.

Парк створено на базі регіонального ландшафтного парку «Панай», орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Великі і Малі Кучугури», ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Крутосхили Каховського водосховища».

Освоєння території Національного природного парку «Великий Луг» бере свій початок від прадавніх часів. Цей край приваблював поселенців часів палеоліту більше ніж 40 тисяч років тому. Тут знайдені багаточисельні пам’ятки археології часів пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, епохи міді, бронзи та заліза, трипільської, катакомбної, сабатовської, Білозерської, Черняхівської та салтовської культур.

Як Великий Луг територія відома з початку І тисячоліття нашої ери. Це були землі скіфів, перша столиця їх була розташована на березі річки, яка відома нам під назвою Кінська або Конка.

Річка, яка відома нам під назвою Кінська або Конка  разом з Дніпром, які протікали паралельно одна одній майже 200 кілометрів, і утворили найбагатшу територію в Європі – величезні плавні Великий Луг. Їх площа складала 240 тисяч гектарів. Це була «країна квітів і звірів».

За 15–18 км на південь від Запоріжжя заплавна тераса Дніпра сильно розширюється, і по профілю с. Біленьке-Василівка ширина її сягає понад 20 км. Це величезне розширення заплави (близько 80 тис. га), що знаходилось між Дніпром і його притокою р. Конкою, здавна називалось в народі «Кінські плавні» або «Великий Луг». Нині ця територія майже повністю затоплена водами Каховського водосховища. Залишки її природних комплексів збереглися вздовж берегової смуги; по балках, що простяглися по всьому узбережжю і на островах, що утворились після заповнення водосховища у 1956 році.

Природні особливості


Територія Національного природного парку «Великий Луг» розташована в межах північно-східної частини Причорноморської западини, яка характеризується поступовим пониженням поверхні кристалічного фундаменту у південно-західному напрямі. Докембрійські породи в даному регіоні лежать на глибині 160 метрів. Відповідно до падіння поверхні кристалічного фундаменту відбувається поступове падіння осадових відкладів.

В межах території парку еоценові і олігоценові відклади палеогену опускаються нижче місцевого базису ерозії. По схилах долини Дніпра із корінних порід подекуди оголюються відклади сарматського, меотичного і понтичного ярусів неогену. В південному напрямку збільшується потужність осадових відкладів, їх фаціальний склад набуває більш глибокого характеру.

До заповнення Каховського водосховища в кручах лівого схилу долини Дніпра виступали суцільні оголення відкладів сарматського ярусу – черепашкові, мергелисті, оолітові та інколи перекристалізовані вапняки. В окремих місцях у вапняковій товщі були виявлені прошарки конгломератів і гальки. Поверхня сарматських вапняків здіймалась над урізом Дніпра на 10-15 метрів. Зараз товща сарматських відкладів залягає нижче рівня Каховського водосховища.

Територія Національного природного парку «Великий Луг» розміщена в області помірно-континентального клімату. Загалом клімат характеризується посушливістю літнього періоду та значною кількістю вітрів і суховіїв. Безморозний період коливається в межах від 280 до 320 днів на рік.

Найтепліший місяць – липень з середньою температурою 35°С, найхолодніший – лютий (- 12°С). Середньорічна температура повітря складає 13,5°С, крайні максимальні температури піднімаються до 42°С, мінімальні (зареєстровані) – знижуються до - 27°С.

Національний природний парк «Великий Луг» розташований на березі Каховського водосховища, а деякі ділянки парку взагалі оточені водою (острови Великі і Малі Кучугури). До території парку входить 14790 га водних просторів водосховища та інших водойм (Калинівське водоймище на ріці Білозірка, перебудовський ставок в Тополиній балці, Маячанський ставок та ставок у Кам’яній балці, інші дрібні потоки, струмки, джерела), що становить 86,3% від усієї площі території парку. Вся територія парку розташована в межах Дніпровського водного басейну.

Раритетна фракція флори НПП «Великий Луг», разом з регіонально рідкісними видами, представлена 43 видами рослин, що становить 14% від загальної кількості видів флори.  На території Національного природного парку «Великий Луг»  18 видів рослин  занесених до Червоної книги України,   та 25 видів рослин які охороняються на регіональному рівні, 6 видів  Європейського Червоного списку.

За зоогеографічним районуванням України територія НПП «Великий Луг» відноситься до Голарктичного біотичного царства, Палеоарктичної зоогеографічної області, Європейської підобласті, провінції степу, округу українського степу на межі ділянок: Дністровсько-Бузької правобережної, Присиваської, Приазовської і включає азональний округ – плавні.

На сьогоднішній день фауна Національного природного парку «Великий Луг» налічує близько 1 447 видів,  з яких 107 видів занесені до Червоної Книги України,  до Бернської конвенції – 258 видів, до  Бонської конвенції  – 122,  до Європейського червоного списку – 32, до списку CITES – 30, до  МСОП – 30.  Серед фауни парку найчисельнішими є комахи -1120 видів, птахи – 218, риби – 52,  ссавці – 41, плазуни – 10, земноводні – 6. Серед представників Червоної книги України  за таксономічними групами:  багатоніжки (1), комахи (44), круглороті (1), риби (7), ракоподібні (4) плазуни (4), птахи (35), ссавці (16).

Що можна подивитись


Всі народи, які пройшли територією  України, залишили свій слід у Великому Лузі. На Кучугурах залишки печенізького міста, в Басаньці – могильники та стоянки XIV та IV століття до нашої ери, по всій території кургани різних доруських народів, в урочищі Штольні – печери часів Запорозької Січі. Урочище «Сім Маяків» також відоме з козацьких часів. А довга, майже 10 кілометрова Маячанська балка, була шляхом, яким татари ходили в руські землі. Урочище «Баба» відоме своїми кам’яними бабами, а урочище «Великий Луг» в районі колишнього села Павлівка – рештками стоянки доби палеоліту (більше 40 тисяч років до нашої ери). Територія Великого Лугу тривалий час перебувала у володіннях Запорозької Січі і мала велике значення для розвитку її господарства. Угіддя щороку розподілялися жеребкуванням між 38 куренями.

Села Балки, Маячка, Скельки та нині затоплене село Басанька були козацькими зимівниками. Саме тут вперше в Європі були створені перші штучні ліси, які козаки висаджували з військово-оборонною метою. В селі Маячка збереглися козацькі поховання з кам’яними хрестами.

Всього на території району зареєстровано 227 пам’ятників, із них археології – 140, історії – 78, архітектури та містобудування – 7, монументального мистецтва – 1, мистецтва – 1.

На території НПП «Великий Луг» діють 4 екологічні стежки та 5 туристичних маршрутів

Екологічні стежки НПП «Великий Луг»:

1. Білозірський лиман. Протяжність стежки 500 м, тривалість – 30 хвилин. Урочище Білозірське – це долина річки Білозірка, яка має площу 290 га.
В 1998 році разом з урочищем Маячанська Балка ця територія увійшла до складу заповідної зони колишнього РЛП «Панай». В урочищі представлені байрачні ліси, плавневі зарості біляводні і водолюбні рослини та луки. В посушливі роки річка Білозірка інколи пересихає, утворюючи декілька окремих бакаїв.

Територія навкруги села Мала Білозерка, разом зі ставками, до греблі четвертого ставка та урочище Маячанська Балка входить до зони регульованої рекреації – в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони.

2.  Крутосхили Каховського водосховища. Протяжність – 3 км, тривалість – 2 години. Зупинки: джерела «Козацьке», «Грушки», узбережжя Каховського водосховища, скелянські штольні та козацькі поховання.

Факт існування в нашому місці Національного природного парку незвичайний. Колись тут було гарне місце - Великий Луг, територія якого була затоплена в 50-ті роки.

В межах екологічної стежки «Крутосхили Каховського водосховища» на місцях виходу гранітів, вапнякових піщаників зростає представник класу Гнетовидні – Ефедра двоколоскова. Чисельність ефедри скоротилась внаслідок антропогенної дигресії біотопів – кар’єрних розробок надмірного рекреаційного навантаження, пожеж, а також збору як лікарської сировини. В місцях компактного зростання ефедри необхідно створити ботанічні заказники.

Закінчується екологічна стежка козацьким похованням. Місцем спогадів про минулі роки, про козаків, які мешкали в цих краях, та про ті часи, коли ще тут буяв «батько Великий Луг».

3.  Козацький зимівник. Протяжність – 1,5 км. Тривалість екскурсії – 1-1,5 години.
Стежка проходить через Козацькі поховання, на яких ще збереглися могили людей, що жили в цих місцях до затоплення Великого Лугу водами Каховського водосховища. Далі по узбережжю Каховського водосховища, яке є окрасою Запорізького краю – судноплавство, яхт-клуби, пляжі і т.д. Але це також результат втручання людини в природу: обвали грунту, затоплені дерева та інші рослини, переміщення тварин та птиці на інші місця. Наступна зупинка могильник 14 ст. На цьому місці археологами знаходились різні старовинні речі (залишки посуду, монети, кістки, зброю та знаряддя праці).

4.  Понтійське море. Протяжність – 1,5 км. Тривалість – 1 година.
 Екологічна стежка «Понтійське море» починається від Краєзнавчого музею (ПК «Гірник»), проходить повз пам’ятник загиблим солдатам Великої Вітчизняної Війни, минає яр, спускається на берег Каховського водосховища, проходить повз джерело та закінчується ґрунтовим виступом. Також включає в себе палеонтологічні пам’ятки та рослинні степові угруповання.

Ця екологічна стежка розташована в м. Дніпрорудне. Ландшафтна локалізація – узбережжя Каховського водосховища. Це надзвичайно гарне та приємне місце для проведення прогулянок та відпочинку в будь-яку пору року. Отже екологічна стежка – це поєднання не лише природоохоронної діяльності, а й поєднаного з цим відпочинку на обладнаних зонах пляжу, місцях для розбиття багаття та наметів. Тому проведення часу тут це задоволення в поєднанні з вихованням поваги та дбайливого ставлення до природи. 

Туристичні маршрути:
1. Скелянські штольні. Протяжність – 2 км. Тривалість – 1-1,5 години.
Маршрут починається біля кургану епохи бронзи. Кургани це давні пам’ятки історії та культури, які є свідками розквіту та загибелі цілих народів. Більшість з них овіяні легендами  і розповідями. 
Далі маршрут проходить повз джерело «Рибацьке» і виходить на узбережжя Каховського водосховища. Тут знаходиться оглядовий майданчик, де можна побачити панораму архіпелагу «Великі і Малі Кучугури». Територія якого забезпечує умови існування, відтворення та збереження видового різноманіття раритетних та масових видів водної та коловодної флори та фауни. Далі підходимо до печер, які називаються «Скелянські штольні». В цих печерах видобували вапняк наші пращури козаки, що ставали тут зимівниками в часи розквіту Запорізької Січі. Через затоплення відбувалося обвалення печер, і там, де раніше можна було заїхати на машині – тепер можна хіба що проповзти. Протяжність печер складає приблизно 600 метрів, а найнижчі точки лежать на глибині 60-70 метрів.Остання зупинка маршруту козацькі поховання, де збереглися кам'яні хрести.

2.  Сім маяків. Протяжність – 2 км. Тривалість – 1,5-2 години.
Першою зупинкою маршруту є невелика галявина, на якій можна побачити виходи вапнякових печер. Далі маршрут прямує по дну балки до джерела «Сім маяків». Раніше тут проходив шлях, по якому татари на Русь ходили. Наступна зупинка – узбережжя Каховського водосховища. Далі маршрут виходить до села Маячка, де ще збереглися козацькі поховання.

3. Дно Понтійського моря. Протяжність – 2 км. Тривалість – 1,5 години.
Починається маршрут з краєзнавчого музею м. Дніпрорудного. Далі проходить повз пам’ятник загиблим солдатам Великої Вітчизняної Війни. По всьому маршруту ми спостерігаємо різноманіття рослинних угруповань, що ростуть по схилах балок. Потім маршрут виходить на узбережжя Каховського водосховища, де зустрічаються палеонтологічні знахідки, скам’янілі залишки тварин. Закінчується маршрут біля ґрунтового виступу, де можна побачити виходи вапнякових порід.

4.  Парк «Дружба». Протяжність –1 км. Тривалість – 1-1,5 години. 
Маршрут прямує по алеям парку «Дружба», а саме: кленовій, тополиній, березовій та яблуневій. Закладка парку проводилася з 1964 по 1968 роки. Восени 1995 року по периметру парку насаджено 2000 кущів шипшини, котрі визначають територію природно-заповідного фонду. По всьому маршруту спостерігаємо рідкісні та ендемічні види рослин і тварин Запорізької області.

5. Басанька. Протяжність – 1,5 км. Тривалість – 2 години.
Завдяки високій родючості чорнозему на цій території рослинний покрив відзначається значним різноманіттям. Маршрут іде по стежці до джерела, яке називають джерелом Андрія Первозданного. Це джерело відоме своєю чистою смачною водою. Багато місцевих жителів вважають джерело цілющим. Також біля джерела можна побачити відслоєння осадових порід, що колись були дном прадавнього Сарматського моря. Потім маршрут виходить на узбережжя Каховського водосховища, де можна спостерігати панораму архіпелагу «Великі і Малі Кучугури».                

Контакти адміністрації



71630, Запорізька обл., Василівський р-н,

м. Дніпрорудне, вул. Зелена, 3.

тел./факс 8-(06175)-6-65-78,

е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Веб-сайт: http://grandmeadow.org.ua

Доїхати до Дніпрорудного можна від Запоріжжя автобусами напрямку  Дніпрорудне, Кам’янка-Дніпровка, Енергодар, Одеса, Каховка, Херсон або електропоїздами до станції «Платформа 42 кілометр».

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ