Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:
Національний природний парк «Бузький Гард» розташований на території п’яти районів Миколаївської області: Первомайського, Арбузинського, Доманівського, Вознесенського та Братського.
Площа: Загальна площа території парку становить 6138,13 гектара, в тому числі 2650,85 гектара земель, що вилучаються в установленому порядку та надаються парку у постійне користування, і 3487,28 гектара земель, що включаються до його складу без вилучення у власників земельних ділянок та землекористувачів.
Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.
Парк розташований в долині р. Південний Буг від м. Первомайськ до смт. Олександрівка Вознесенського району, а також в долинах р. Велика Корабельна від с. Благодатне до с. Семенівка Арбузинського району (основна частина) та р. Мертвовод від с. Петропавлівка Братського району до с. Актове Вознесенського району, включаючи долину р. Арбузинка від с. Трикрати до с. Актове (відокремлена ділянка)
Відповідальність за дотримання природоохоронного законодавства, планування і розвиток території, покладено на дирекцію парку, що знаходиться в селі Мигія Первомайського району.
На парк покладено виконання таких завдань: збереження унікальних природних комплексів та історичних ландшафтів; проведення еколого-освітньої роботи; створення умов для організованого відпочинку; проведення наукових досліджень, розробка наукових рекомендацій.
До структури НПП «Буькй Гард» входять три природоохоронні науково-дослідні відділення: Мигійське, Богданівське, Трикратське.

Історія створення

НПП «Бузький Гард» створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів долини Південного Бугу з притоками, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Місцевість, де розташований парк, відома як Гранітно-степове Побужжя. Ще наприкінці 20-хх років ХХ сторіччя відомий географ Г.І. Танфільєв поставив питання про заповідання каньйону Південного Бугу, дійшовши висновку, що багатство краю повинно навіки залишитись в недоторканному стані. Процес створення заповідного об’єкту національного рівня в долині Південного Бугу тривав понад 20 років і починався як альтернатива затопленню цих земель водосховищами Південноукраїнського енергокомплексу. За цей час тут було створено низку заповідних об’єктів ПЗФ місцевого значення: геологічний заказник «Актовський», іхтіологічний заказник “Південнобузький”, зоологічну пам’ятку природи «Колонія сірих чапель», ботанічну пам'ятку природи “Гирло річки Бакшала”, геологічні пам'ятки природи “Протичанська скеля” та  “Турецький стіл”, заповідні урочища “Лабіринт”, “Василева пасіка”, “Лівобережжя”, “Літній хутір Скаржинського”. У 1994 році було створено регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове Побужжя”, який об’єднав ці об’єкти під єдиним управлінням та додатково включив значні прилеглі території. 

На основі ландшафтного парку у 2009 році і був створений НПП “Бузький Гард”. При цьому до складу парку не були включені Кодимська ділянка, Прибузьке (Бакшалинське) водосховище та землі м. Южноукраїнська.

В 2008 році територія, на якій розташований парк була визнана одним із 7 природних чудес України. При проведенні аналогічного конкурсу в Миколаївської області на території парку визначені чотири з семи природних чудес Миколаївщини.

Природні особливості

Національний природний парк «Бузький Гард» має унікальний природний ландшафт, створений виходами південних відрогів Українського кристалічного щита.

Основною грунтотвірною породою на території НПП є леси. З півночі на південь вони вкривають увесь простір міжріччя. На схилах долини р. Південний Буг та його приток, по балках, в місцях де спостерігаються відслонення  гранітів  та гнейсів, утворюється елювій магматичних порід. Майже на всій території парку леси підстелені червоно-бурими глинами. Це зумовлює утворення чорноземів різного ступеню засоленості. Малорозвиненi заплави р. Південний Буг та його приток вкриті алювіальними відкладами. Останні представлені жовтувато-бурими або сірувато-жовтими карбонатними суглинками та супісками.

На вододільних рівнинних ділянках панують глибокі чорноземи, що сформувалися на лесах і лесоподібних суглинках антропогену. На шлейфах схилів у балках на делювіальних лесових породах утворились намиті чорноземи та лучно-чорноземні ґрунти, що розміщені в комплексi з виходами кpисталiчних порiд. На терасах зустрiчаються невеликi дiлянки супiщаних чорноземiв, які розвинулись на легких ґрунтоутворюючих породах. По заплавах рiчок, утворилися лучні, лучно-болотні та болотні грунти, а в місцях близького залягання сильномінералізованих вод – солончаки.

До парку входить ділянка річки Південний Буг протяжністю біля 44 км, яка тече тут у крутих кам’янистих берегах, утворюючи вузьку каньоноподібну долину. Крім цього, до нього входять нижні ділянки приток першого порядку: лівих – рр. Сухий Ташлик, Мигійський Ташлик, Велика Корабельна, Мертвовод (з правою притокою р. Арбузинка), правого – р. Бакшала. Також треба відзначити великі  балки з  постійними водотоками. По лівому березі це Циганова,  Дідова,  Попова, Мимрикова, Батрацька,  по правому – Дубова та Романова. В межах Трикратської ділянки головною є р. Мертвовод (ліва притока Південного Бугу) та її права притока р. Арбузинка.

У складі місцевої флори нараховується понад 1000 видів рослин, 34 з них занесені до Червоної книги України: тюльпани бузький та дібровний, горицвіт весняний, рястка Буше, сон лучний, астрагал шерстистоквітковий, рутвиця смердюча, чистець вузьколистий, 10 видів ковил та ін.

До Додатку І Бернської конвенції включено 2 види: гвоздика бузька та мерингія бузька. Шість видів рослин занесені до Європейського Червоного списку: астрагал шерстистоквітковий, бурачок савранський, гвоздика бузька, громовик гранітний, пирій ковилолистий, смілка бузька.

Крім типових степових, лучних, лісових і наскельних видів, тут зростає багато прибузьких і причорноморських ендеміків, а також реліктів різних геологічних епох. Це такі види як мерингія бузька, смілка бузька, гвоздика бузька та ін., основні ядра популяцій яких знаходяться на території парку.

У рослинності національного парку представлено 11 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України:

На території НПП «Бузький Гард» зберігся різноманітний тваринний світ.

На сьогодні на території парку мешкає 22 види хребетних тварин, що занесені до Червоної книги України, 5 – до Європейського червоного списку, 5 - до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 176 - до Бернської конвенції. Серед переліку рідкісних видів - полоз лісовий, видра річкова, марена дніпровська, орел-карлик, підорлик малий, ящірка зелена та багато інших. Чисельність безхребетних за оцінкою фахівців сягає понад 11000 видів. Серед них на території парку відмічено 23 види, що занесені до Червоної книги України, 10 – до Європейського червоного списку, 4 – до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 – до Бернської конвенції. Рідкісними є дозорець-імператор, дибка степова, красотіл пахучий, поліксена, джміль глинистий та ін.

В межах парку знаходиться водно-болотне угіддя «Бузькі брояки», яке відповідає восьми критеріям Рамсарської конвенції як водно-болотне угіддя (ВБУ) міжнародного значення.

Що можна подивитись

Територія парку тісно пов’язана з історією останнього в Європі світського лицарського ордена – війська Запорізького Низового і його держави Запорізької Січі. Біля злиття Великого Ташлика з Бугом, на острові знаходився Гард – адміністративний центр Буго-Гардової паланки, найбільшої за розмірами серед восьми територіальних одиниць Запорізької республіки. Не менш відомим у ті часи було урочище Протич з козацькою святинею Протичанською скелею. Пороги, що до нашого часу збереглися на Південному Бузі, мають місцеву назву брояки. З ними, як і з багатьма островами та скелями, пов’язана велика кількість запорізько-гайдамацьких легенд і переказів, які зберігають пам'ять про козацьку старовину і бувальщини. Про минуле говорять їхні назви: Запорізька брояка, острів козака Мамая, скелі Турецький стіл і Пугач, Гайдамацька балка та інші.

На території НПП «Бузький Гард» знаходяться історичні архітектурні пам’ятки ХІХ сторіччя: Мигійська ГЕС (великий млин Скаржинських), арковий місток малого млина Скаржинських, будівлі Мигійського аграрного коледжу (старі корпуси), родовий будинок Скаржинських в с.Трикрати. Серед наймальовничіших місць парку - урочища Гард та Протич, Мигіївський каньйон, гирло річки Велика Корабельна, Арбузинський, Актовський та Петропавлівський гранітні масиви з каньйонами посеред степу. Цікавими об’єктами відвідування є також незвичайна степова колонія сірих чапель, урочище «Лабіринт» з віковими дубами тощо.

В урочищі «Протич» розташована одна з найкращих у Європі природних трас водного слалому. Стрімкі скелі каньйонів приваблюють спортсменів-скелелазів. Надзвичайно мальовничі ландшафти та краєвиди, унікальні об’єкти живої природи дарують незабутні враження відвідувачам національного парку.

Екскурсійні маршрути:

1. Автоекскурсія "Гранітно-степове Побужжя".

Маршрут протяжністю 10 км. Тривалість екскурсії 3 години. Маршрут розпочинається біля Компанійської скелі (околиця с. Мигія) і пролягає через с. Мигію до Протичанської скелі.

 

 Потім автошляхом Київ – Одеса, Миколаїв подорож триває до повороту на с. Куріпчине. І далі ґрунтовою дорогою до оглядового майданчика «Гордонова скеля».

 

2. Водна екскурсія «Мальовничими берегами Південного Бугу»

Загальна довжина маршруту – 6 км. Тривалість сплаву 2 год. Екскурсійний маршрут проходить по річці П.Буг з чергуванням порогів, плесів, шевери.

 

Старт розпочинається на околиці с. Мигія на території «Урочище Протич». Через 200 м. від старту розпочинаєть порожиста частина – «Запорізький поріг». Далі рух продовжується повз острови «Кінський», «Зелений», «Щурів» та низкою невеличких острівців. За останнім островом починається довгий плес довжиною 1 км. Потім на маршруті знаходиться перша зупинка «Острів Вільховий», Острів треба оминати рухаючись по лівому рукаву до Дідової шевери довжиною 800 м. Далі через 240 м на шляху посеред річки виникає величезний камінь «Скеля Слон» - це друга зупинка на маршруті.

 

Протягом 860 м характер річки спокійний до «Попової шевери». В кінці шевери третя зупинка «Пляж» де і закінчується маршрут екскурсії.

3. Екостежка «Перлини Побужжя»

 

Довжина маршруту складає – 2,5 км. Тривалість екскурсії – 2,3 год. Розпочинається маршрут від першої зупинки «Гордонова скеля» розташованої на скелі Гордон. Далі стежка пролягає неподалік земель, які використовуються сільськогосподарськими підприємствами. Потім праворуч, за рухом, спостерігаються штучні лісонасадження акації та гледичії. Далі стежка в’ється вниз до зупинки «Схил». Після чого шлях приводить на берег річки Південний Буг до  Ескулапової скелі. По берегу стежка проходить в лісі по рекреаційній ділянці, де знаходяться облаштовані малими архітектурними формами  місця відпочинку. Після проходу лісовою місцевістю, та ознайомлення з річковою флорою, біля ділянки чагарникового степу, стежка повертає і веде до схилу по якому спускалися на берег р. П.Буг.  Піднявшись по ньому до Гордонової скелі закінчуємо огляд екологічної стежки. 

4. Автоекскурсія «Наш край – наш скарб»

Довжина маршруту – 6.3 км. Тривалість – 2,3 год. Починається маршрут в центрі с. Трикрати. Далі він пролягає через село до Арбузинського каньйону.

 

Від каньйону по містку через р. Мертвовод шлях пролягає до с. Актове. Після закінчення с. Актове дорога приводить до Актівського каньйону і в зворотному напрямку маршрут підходить до лісу посадженого В.П.Скаржинським «Лабіринт» - де і закінчується екскурсія.

5. Автоекскурсія "Бузький Гард".

Маршрут протяжністю – 3 км. Тривалість – 1 год.  Розпочинається маршрут в с. Богданівка розташованому на правому березі р. Південний Буг. Від місця збору шлях пролягає до пам’ятника пам’яті Голокосту. Далі шлях веде до пункту маршруту з якого відкривається вид на Богданівські пороги з островами та Буго-Гардовий каньйон. З оглядового майданчика видно урочище Бузький Гард з Гардовим островом.

Контакти адміністрації

 55223, Миколаївська обл., 
Первомайський район, с. Мигія,
вул. Колгоспна, 42
е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Веб-сайт: http://buzkiy-gard.org

Законодавство
Офіційно визнані Рамсарською конвенцією
Кременчуцькі плавні
Черемське болото
Аквально-скельний комплекс Карадагу
Аквально-скельний комплекс мису Казантип
Аквально-прибережний комплекс мису Опук
Дніпровсько-Орільська заплава
Великий Чапельський під
Поліські болота
Пониззя річки Смотрич
Озеро Синевир
Заплава Десни
Болотний масив Переброди
Бакотська затока
Шацькі озера
Заплава річки Стохід
Заплава річки Прип’ять
Центральний Cиваш
Тендрівська затока
Східний Сиваш
Обитічна коса та Обитічна затока
Молочний лиман
Крива затока та Крива коса
Каркінітська та Джарилгацька затоки
Гирло річки Берди, Бердянська затока та Бердянська коса
Білосарайська коса та Білосарайська затока
Ягорлицька затока
Тилігульський лиман
Північна частина Дністровського лиману
Озеро Сасик
Озеро Кугурлуй
Озеро Картал
Межиріччя Дністра і Турунчука
Кілійське гирло
Дельта Дніпра
Cистема озер Шагани-Алібей-Бурнас
Перспективні угіддя
Печера Дружба
Ріка Дністер
Долина нарцисів
Витоки ріки Прут
Витоки р. Погорілець
Верхове болото “Надсяння”
Бурштинське водосховище
Aтак – Боржавське
Клебан-Бик
Верхів’я Каховського водосховища
Біленько-розумовські плавні
Cіверськодонецька заплава
Сульська затока
Партнери

This text will be replaced

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

03035, м. Київ,
вул. Митрополита Василя Липківського, 35
 
Громадська приймальня
Телефон:
(044) 206-33-02
 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
Президент
Уряд
Верховна Рада
 
 
СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕОПОРТАЛ